розмноження рослин: статеве та нестатеве. ВЕГЕТАТИВНЕ РОЗМНОЖЕННЯ РОСЛИН.

Мета: розпочати формувати в учнів знання про процеси розмноження та розвиток рослинних організмів; ознайомити їх з головними видами розмноження; ознайомити учнів з головними особливостями вегетативного розмноження, визначити значення вегетативного розмноження у життєдіяльності рослин, розглянути можливі типи вегетативного розмноження; продовжувати формувати логічне мислення, розвивати уяву, пам'ять, уміння робити висновки, інтерес до біології; виховувати відповідальне ставлення до оточуючого середовища.

Тип уроку: комбінований.

Основні поняття та терміни: розмноження, вегетативне розмноження, регенерація, щеплення рослин, живці, відводки, калус, культура тканин.

Методи навчання: індивідуальне та фронтальне опитування, розповідь з елементами бесіди, демонстрація таблиць, малюнків, плакатів, самостійна робота з підручником, прийом «Мозкова атака», «Ланцюжок питань».

ХІД УРОКУ

І. Організаційний момент

ІІ. Актуалізація опорних знань й вмінь

Прийом «Мозкова атака»

1.                      Які підземні видозміни пагона ви знаєте?

2.                      Чим підземні видозміни пагона відрізняються від коренів?

3.                      Які видозміни надземних пагонів ви знаєте?

4.                      Які видозміни пагонів –  надземні чи підземні – є більш різноманітними і чому?

5.                      Яке значення мають видозміни пагоня для рослини?

ІІІ. Мотивація навчальної й пізнавальної діяльності

Проблемне питання:

Як ви думаєте чому саме для рослини важливе вегетативне розмноження. Та що було б з рослинним світом якщо рослини не могли б розмножуватися вегетативно?

IV. Надання нового матеріалу

Розмноженням називається процес відтворення подібних собі організмів, що забезпечує неперервність життя всіх видів на нашій планеті.

Розрізняють наступні  форми розмноження, які здійснюються відповідними клітинами або органами:

• статеве – здійснюється гаметами, тобто спеціальними статевими клітинами,

• нестатеве –  здійснюється спорами або ж окремими частинами організму,

Нестатеве розмноження являється типом розмноження, що здійснюється з участю нестатевих рослинних клітин лише одного певного організму.

Всі нащадки, що виникли з цих клітин, являються подібними до батьківських, в результатічого спадкова інформація передається без будь-яких змін. Нестатевий тип розмноження обмежує видову різноманітність ознак нових утворених особин, однак може за доситькороткий час здійснити утворення достатньо великої кількості нащадків рослини.

Нестатеве розмноження проходить за участю нестатевих рослинних клітин. У рослинрозрізняють наступні види такого нестатевого розмноження:

• спороутворення;

• поділ клітини навпіл;

• вегетативне розмноження.

Спороутворення – це тип розмноження завдяки утворенню спеціальних клітин, так званих спор, з яких потім виникає нове покоління. Сама спора – це спеціальна клітина, що вкрита захисною і досить міцною оболонкою.

Поділ клітини навпіл – це тип розмноження, що відбувається шляхом утворення з однієї, так званої, материнської клітини двох інших —  дочірніх, що, однак, не завждиподібні одна на іншу.

Вегетативноме розмноження – це коли новий організм бере свій початок зі звичайних клітин тіла рослини. У рослин саме цей вид найбільш поширеніший.

Переваги статевого розмноження рослин над нестатевим:

• всі нові особини успадковують характерні ознаки обох батьківських особин;

• дочірні особини мають кращу можливість пристосовуватись до умов навколишнього середовища.

Грунтується суть вегетативного розмноження на такому явищі як регенерація — здатність відновлювати весь організм з його окремих частин у результаті поділу й подальшої спеціалізації клітин. Як уже було сказано вегетативне розмноження відбувається за участю окремих органів рослини і відповідно до цього виділяють ряд його видів:

1. за допомогою кореневища. Прикладом такого розмноження може бути ірис. Оскільки на ньому містяться бруньки, вони дають початок новим надземним паросткам. Через деякий час старіючі кореневища відмирають. А окремі пагони поділяються й таким чином стають самостійними одиницями. При цьому іриси досить часто у природних умовах проростають групами саме по цій причині.

2. бульбами чи їх частинами.  Люди давно  спостерігали за рослинами і дізнались про вегетативне розмноження. В результаті чого стали використовувати його для вирощування культурних рослин.

Саме бульбами можна розмножувати картоплю. Коли бульб недостатньо, то можна розводити картоплю бруньками. Такий спосіб застосовується найширше для вирощування розсади картоплі.

3. цибулинами – цибуля часник.

4. надземними пагонами (вусами). Таким чином розмножується, наприклад, лісова суниця. При цьому вуса розростаються в різні боки. Якщо уважно придивитися, тона кожному вусику містяться бруньки, саме вони дають початок молодим рослинам.Вони ж тримаються в грунті з допомогою придаткових коренів. Далі стебла, які являються сполучною ланкою з батьківським організмом, помирають. Після цього нові рослини можна вважати повноцінними одиницями. Завдяки розмноження вусами, суницяна галявинах покриває великі ділянки, де кущики проростають один від одного близько.

5. розмноження відводками. Нижні гілки дерев і чагарників часто практично «лежать» на грунту. Після торкання зволоженої землі, відбувається укорінення гілок таких рослин, як липа, верба, дуб і ряду інших, в результаті чого з'являються нові пагонина таких місцях. Спочатку молоді пагони мають тісний зв'язок з організмом. Однак, коли стара гілка гине, нові гілки починають самостійне існування.  У сільському господарстві досить часто смородину і агрус також розмножують відводками.

6. розмноження черешками. Черешок являє собою частину однорічного пагона, кореня або листа. Також можна спостерігати як з’являються додаткові кореніна черешках верби та яблуні, у тому випадку коли дані черешки помістити в воду. Далі їх можна посадити в землю, тим чином буде розвиватися молода самостійна рослина.

Також такий спосіб розмноження рослин черешками використовують для розмноження смородини, винограду, верби, троянди, тополі та деяких кімнатних рослин.

7. розмноження кореневими нащадками. У багатьох рослин утворення бруньок відбувається також на коренях. Такі бруньки можуть слугувати початком молодих рослин, вони називаються кореневими нащадками. З загальновідомих рослин, які розмножуються кореневими нащадками можна назвати осику і горобину. Так біля пня дерева осики може з’явитися близько 60–70 кореневих нащадків, в результаті чого місце вирубаного лісу з осики досить швидко заповнюється молодими деревами.

В господарстві також проводять розмноження малини кореневими черешками.

Типи вегетативного розмноження в рослин включають як  розмноження надземними, так і, корінням, підземними пагонами а також, але дуже рідко, листям і т.п.

V. Закріплення знань і вмінь

Прийом «Ланцюжок питань». Перше запитання задає вчитель – учень відповідає на нього, потім задає товаришу своє – той відповідає і так далі. Останній учень задає питання вчителеві.

1.                      Що таке розмноження?

2.                      Які є форми розмноження рослин?

3.                      Що таке нестатеве розмноження?

4.                      Які особливості нестатевого розмноження?

5.                      Що таке статеве розмноження?

6.                      Яке значення статевого розмноження?

7.                      Що таке вегетативне розмноження?

8.                      Які є способи вегетативного розмноження?

9.                      Що таке природне і штучне вегетативне розмноження?

10.                  Назвіть природні способи вегетативного розмноження рослин.

11.                  Як відбувається природне вегетативне розмноження?

12.                  Як відбувається штучне вегетативне розмноження?

Закінчить схему, що показує види вегетативного розмноження, і впишіть у неї конкретні назви рослин.

Види вегетативного розмноження

Назви рослин

V. Підсумки уроку, аргументація оцінок.

VІ. Домашнє завдання. Опрацювати §31 у підручнику, відповісти на запитання після тексту.