Виховна година «Великдень – велике воскресіння Христове»

Мета: розширити і поглибити знання учнів про найдавніше церковне свято, традиції нашого народу щодо святкування Пасхи; ознайомити із символікою знаків на писанках. Розвивати фантазію, пам’ять, мислення. Виховувати любов до нашого народу, його традицій, минулого і сучасного.
Епіграф

Писанка – це неповторне багатство…
Його треба берегти, як безцінний скарб.
О. Довженко

Хід заходу

І. Організаційний етап

ІІ. Хід заходу

Учитель. Сьогодні, діти, ми проведемо заняття, яке відкриє для вас багато цікавого.
Цей день усі християни відзначають, як одне з найбільших свят ще з дохристиянських часів. Тоді це було свято весняного сонця і пробудження природи від довгого сну. Називається воно… Дорогі друзі! Сьогодні в нашому класі свято. Ми вшановуємо Великий День, у народі він зветься Великдень, тобто Пасха.

Ведучий 1. Вдягла весна мережану сорочку,

Умившись і звільнившись від турбот,

І підіймає волошкові очі

До вінця, до церковних позолот.

Ведучий 2.
Душа стає в цю днину молодою,
Забувши, що слова бувають злі,
І повняться страждання добротою
На ранньому скромному столі.
Великдень всіх нас на гостини просить,
Малює сонце полотно небес,
І крашанку, як усмішку, підносить
Христос Воскрес!
Воістину Воскрес!

Ведучий 3.
І дзвони засріблилися завзяті,
І ніби покотились між людьми:
Христос Воскрес!
Чи, може, на цьому світі
Із бездуховності воскресли ми!
Чуєте, дзвони гудуть!
Чуєте, спів переможний летить до небес
І люди вітаються, раді й щасливі.
Христос Воскрес! (3р.)

Учитель. За традицією в наших родинах святкують Різдво Христове, тобто народження Христа і Паску – його воскресіння. На новорічно – різдвяні свята ми колядуємо, щедруємо, хлопці посівають, їмо кутю.

Великдень! Сама назва вказує на те, що це не звичайний, а великий день. Величне свято, яке споконвіку символізувало перемогу над силами темряви і зла, уособлювало примирення і прощення. Воно нагадує нам про любов і милосердя, страждання і біль, одвічні людські цінності. Воскресіння Ісуса Христа дає нам змогу перемогти духовну смерть і жити новим повнокровним життям.

Воскресіння Господнє в усі часи давало людям наснагу вірити і любити, прощати. Щоб зупинити зло, нам треба перемінитися самим, бо саме з кожного з нас спитається: ”А що ти зробив?” У цей день кожному треба примиритися з ближнім, відкрити свою душу вогником добра та милосердя. Будьмо християнами - милосердними до всього живого. Христос Воскрес ! Радійте!

Учень 1.

Лине пісня до небес, -

Це радіють діти,

Ради нас Христос воскрес,

Як нам не радіти.

Зникне хай тривога,

Й ви, дорослі, не мовчіть –

Славте з ними Бога.

Про це чудо із чудес

Хай почують всюди.

З мертвих нам Христос воскрес.

Веселіться люди!

Учитель. Останню неділю перед Великоднем називають Вербною… У цей день святять вербу. Верба - одна з найулюбленіших дерев у народі.

Цвіт верби - це прекрасне і зворушливе диво природи. Ці вербові прутики на Вербну неділю освячують у церкві. Зранку на богослужіння сходяться всі: і старі, і малі, бо ” гріх не піти до церкви, як святять вербу.”

Повертаючись додому, били зустрічних, промовляючи… Не я б’ю, верба б’є, за тиждень - Великдень, уже недалечко червоне яєчко.

Верба б’є, не я б’ю,
За тиждень - Великдень.
Будь велика, як верба,

А здорова, як вода,
Будь багата, як земля,
І красива, як весна!

Тиждень перед Великоднем називають Великим, або Страсним. У наших домівках, квартирах повинна бути тиша, благодать: ні тобі веселощів, ні сміху, ні жартів, ні пісень. Четвер на цьому тижні називають Чистим. Усе повинно бути на цей день вибіленим, вимитим, витертим, а люди викупані.
За ним настає п’ятниця, її називають Страсною. У цей день господині починають пекти паски. Цього дня був розп’ятий Ісус на хресті на Голгофі, йому було лише 33 роки. Від часу розп’яття о 6 годині до його смерті 9 години він прийняв великі муки за нас живущих.

Це найскорботніший день, страсний, у який треба тільки їсти хліб і пити воду, сумувати.
У суботу роблять крашанки та писанки. Яйце є символом народження найсвятішого з людських почуттів кохання. Земля – це наша мати, а ми – всі її діти.

А в неділю люди радісні, святково одягнені, з пучечками верби та красивими кошиками, сплетеними з лози, ідуть до церкви послухати службу, поставити свічки і посвятити паску, яйця, ковбаси і ще багато чого.

Усе це прикрите красивими та охайними рушничками. А запалена свічка надає святкового настрою. А з уст в уста переливається:

Христос воскрес! Воістину Воскрес!

Христос воскрес! Воістину Воскрес!

Христос воскрес! Воістину Воскрес!

Ведучий 1. Колись був звичай пекти паски – сонцю, покійним, живим. Першу пекли в четвер, другу – в п’ятницю, а третю – в суботу.
До ритуалу випікання паски готуються заздалегідь .

Цього дня господині хвилюються особливо:
? бажано, щоб, коли печеться паска, нікого не було в хаті, щоб паску «не обговорювали»;
? нічого в цей день не можна позичати;
? не можна бути на печі, щоб не була паска горбата ( запала у формах паска – віщування біди);
? садовлять паску в піч із молитвами, промовляючи «Христос воскрес», те саме роблять, витягуючи її з печі;
? якщо паска вдалася гарною, то бажають, щоб діти росли пишні та здорові, як паска;
? садовлячи паску, приказують: «паска в піч, а таргани, цвіркуни, мокриці та мурашки геть із хати».

Ведучий 2. Не можна уявити собі великодніх свят без барвистих різнокольорових писанок, крашанок. У жодного народу немає таких прекрасних писанок , як в українців.

Ведучий 3. Невід’ємна частина свята Великодня – писанка. У наших предків яйце було символом весняного відродження природи, зародження життя, продовження роду. Розмальоване яйце вважалось оберегом.
Крашанки дарують на щастя рідним та друзям, бажаючи один одному здоров’я. З крашанок розпочинається великодній сніданок у кожній українській оселі.

Учень.
В хаті на осонні
Сяду на ослоні,
Сяду я скраєчку –
Розпишу яєчко.
Нумо, пензлик, потанцюй,
Гарну писанку малюй.
Буде небо і земля,
І ставочки, і поля,
Сильний і міцний дубок,
А на ньому – яструбок.
буде в мене писанка –
Про Вкраїну пісенька.

Учитель. Назва «писанка» походить від слова «писати». Існує багато легенд про те, чому на Великдень фарбують яйця.

(Учні по черзі розповідають легенди)

1 учасник: За одною з легенд, найперше яйце мало всередині не жовток із білком, а зародок цілого світу. Здавна вони були символом весняного відродження природи, зародження життя. З тієї хвилини, коли на яйце наносили орнамент, воно переставало бути простим яйцем, а ставало предметом магічного обряду, своєрідним оберегом. Наші предки вірили у чарівну силу писанки і крашанки. Їх клали на вікні, щоб не було пожежі в хаті; у воду при першому купанні дитини, щоб дитя здоровим росло; закопували у землю перед посівом і коли знаходили під час обжинків, то було доброю прикметою.

2 учасник: Інша легенда розповідає, що коли Ісуса розіп’яли на хресті, з його ран точилася кров. З кожної її краплі виникла червона крашанка. А сльози Матері Божої, яка стояла під хрестом, молилася і плакала, капали на ті червоні крашанки і кожна з них перетворювалася на чудову писанку. Забравши всі писанки та крашанки у хустину, Богородиця пішла до Пілата просити дозволу поховати свого сина. Дорогою вона дарувала писанки дітям і наказувала їм жити в злагоді та мирі.
Прийшовши до Пілата, Матір Божа зомліла, а писанки з хустинки розкотилися по всьому світу. З того часу наші матері, бабусі та сестри саме до цього дня фарбують крашанки та розписують писанки до Великодня – свята Воскресіння Ісуса Христа. Після того, як їх разом із великодньою паскою (куличем) освятять у церкві, їх дарують родичам, знайомим і друзям, навіть просто зустрічним, зі словами „Христос Воскрес!”. А ті їм відповідають: „Воістину Воскрес!” і щиро дякують.

3 учасник: А я чув іншу легенду. Коли Ісуса було схоплено, Матір Божа прийшла до Понтія Пілата з проханням віддати їй сина. За звичаєм, за це вона принесла в фартушку дари: 12 яєць, тобто те, що було в неї. Пілат вагався, він боявся іудеїв. Нарешті, він відповів: “Ні, я не віддам його тобі”. З розпачу у Марії опустилися руки і писанки покотилися по бруківці. Від цього на низ з’явилися подряпини. Коли Матір Божа підібрала їх і побачила в цьому знак Господень, віднесла апостолам-учням Ісуса, промовивши: “От знак Господень, Він воскресне!”

Учитель.  Розповідь про символіку кольорів писанок

Найдавнішими вважаються крашанки - це писанки одного кольору. Згодом виникли багатоколірні писанки, в яких застосовувались різноманітні природні барвники. Такі фарби, на відміну від сучасних, мали приємні м'які відтінки. Але колір в писанці з'явився не лише заради краси, а й отримав своє символічне значення, походження якого не випадкове.

Жовтий, золотистий, оранжевий кольори писанки впливають на людину подібно до сонячного проміння, дають радісний, світлий настрій. В писанці означають тепло, надію, небесні світила, врожай в господарстві.

Червоний колір на писанках, мабуть, є найбагатозначнішим. Недаремно в народній мові він зблизився з поняттям красивого, слова "красний" - "гарний" стали взаємовідповідними. Червона барва символізує добро, радість життя, для молодих - надію на щасливий шлюб. Саме червоне яйце є головним символом Воскресіння, жертовності і небесного вогню.

Зелений колір означає весняне пробудження природи, надію на гарний врожай.

Блакитний - небо, повітря, а також здоров'я.

Бурий, коричневий - землю і її приховану життєдайну силу.

Чорний колір - колір ночі, потойбіччя, всього невідомого і таємного. В писанці, будучи тлом, виявляє силу інших кольорів, так само, як в житті темрява дає змогу зрозуміти, що таке світло. Також символізує нескінченність життя людини, продовження буття після смерті.

Багатоколірна писанка є символом родинного щастя, миру, добробуту.

Темні писанки писали на проводи, як вираз поваги до тих, хто відійшов у інший світ.

Учитель. А зараз подивимося, як ви уважно слухали. А це допоможе зробити наша вікторина.
Вікторина
1. Яка різниця між писанками і крашанками? ( Писанки пишуть, а крашанки фарбують).
2. А в чому фарбують крашанки? ( В лушпинні цибулі, корі дуба, кропиві, бузині).
3. А чим пишуть писанки, що використовують? (Спеціальними писачками, воском).
4. У якій країні є пам’ятник писанці? ( У Канаді).
5. Яка сучасна дитяча іграшка подібна до писанок і крашанок? ( кіндер – сюрприз).
6. Чому на Великдень обмінюються крашанками? ( Бажають один одному здоров’я).

Учитель. Великдень – це свято для всіх: парубків і дівчат, дорослих і малих. діти грали крашанками: «навбитки», «котка». парубки змагалися в силі, спритності, сміливості. Дівчата водили хороводи.

Гра «Музична писанка».
Гравці стають у коло і під мелодію передають з рук в руки писанку. Мелодія раптово зупиняється і той гравець, який не встиг передати писанку наступному, виходить із кола. Гра продовжується до тих пір, доки не залишиться переможець. Він і бере собі писанку.

Ведучий 1.
Квітневий день, святе причастя
Із чаші сонця, з Божої руки.
І від цього хмільного щастя
Життя здається щирим і легким.
Підсніжники і котики вербові,
Шати зелені у берез.
І чути в кожнім дзвоні - слові.
Христос Воскрес!
У відповідь : Воістину Воскрес!

Ведучий 2.

Нашим думам сниться доброта,
А байдужість дуже їх лякає.
В кожній з них місцинка є свята,
Про яку лише Всевишній знає.
Душі випромінюють тепло,
Зло ж шматує їх , спопеляє.
Хочеться, щоб кривди не було…
Страшно, коли правди тепер немає.
Ведучий 3.
У серцях святині збережіть.
Люди! Я прошу вас і благаю:
За законом совісті живіть,
Вищого від нього я не знаю.
Збережіть собори душ своїх!
Тільки цю врятуйте Україну,
Тільки це врятує нас усіх!

Учень 1.
Великий день! Великий день!
Веснянеє свято –
Радіють діти на землі
І неня, і тато.

Учень 2.
Великий день! Великий день!
Ясний Великдень на землі!
Багато радості й пісень
Приніс нам янгол на крилі.

Учень 3.
Радість з неба ся являє,
Паска красна десь витає!
Радуйтеся щиро нині –
Бог дав щастя всій родині,
Бог дав радість нам з небес,
Христос воскрес! Христос воскрес!
Воістину воскрес!

Учитель.
Думаю, що це заняття залишиться у вашій пам’яті на довгі роки і ви навчите своїх рідних і близьких найсвященнішого дійства, яке дійшло до нас з давнини, і збережете цю славну традицію писанкарства для прийдешнього покоління нашої рідної землі – України!
Я вітаю, друзі, всіх
Зі святом Великоднім!
Щоб здійснились всі бажання
І мрії сьогодні!

       

Виховна година до святкування Водохреща

Мета: поглибити знання учнів про свято Водохреща, звичаї, обряди, традиції, пов'язані з циклом Різдвяних свят; виховувати повагу до традицій наших прапрадідів, патріотизм, милосердя, почуття прекрасного, любити  та шанувати свій рідний край.

Шановні діти! Сьогодні наш виховний захід присвячений завершенню різдвяного циклу свят. Усі ви знаєте ці свята, але з кожним наступним поколінням традиції святкування забуваються, відходять у минуле. Тому, щоб зберегти пам'ять про наших предків, про їхні звичаї та обряди, ми вирішили провести виховний захід на тему «А що третє свято - святе Водохреща».

Дівчатка співають різдвяну пісню «Добрий вечір тобі, пане господарю».

ВЕДУЧА:

Вечір напередодні Хрещення називається другий Свят-вечір або "Голодна кутя". Ця назва пішла від того, що доти, доки не посвятять воду, люди не їли. Напередодні Водохреща, на покуття, робили хрестики із соломи та чіпляли біля вікон, обіч віконних рам і дверей. Вони виконували роль оберегів від нечистої сили, котра у дні свят уважалась особливо небезпечною. Надвечір ішли до церкви, де святили воду. Свяченою водою господар кропив всіх членів сім'ї, хату, подвір'я, криницю, свійських тварин, окрім курей і свиней, малював хрести крейдою на дверях, воротях, господарських будівлях, аби залякати нечисту силу. 

Сідали вечеряти, коли вже засяє вечірня зоря. Вечеряли пісними стравами. По вечері діти проганяли кутю, б'ючи знадвору палицями в причілок хати, примовляючи: 

Тікай, кутя, із покуття, 

А узвар - на базар, 

Паляниці, лишайтесь па полиці, 

А дідух на теплий дух, 

Щоб покинути кожух. 

Як стемніє, виносять і спалюють "дідух", пускають його на теплий дух. 

Свято Водохреща відбувалося 19 січня на річці або біля криниці. Напередодні чоловіки вирубували на льоду великий хрест, обливали його червоним буряковим соком. Тут відбувалася Божа служба. Кульмінаційним моментом свята було занурення священиком хреста у воду. З цього часу вода вважалася освяченою. 

Парубки в цей час випускали голубів у небо, а чоловіки - стріляли з рушниць: давали звістку Богу, що його син Ісус охрещений. Освячена вода вважалася цілющою. Нею напували хворих, По обіді молодь гуляла, каталась на конях, проводила кулачні бої…

Ось як у своєму вірші Ярослав Вільшанко описує свято Водохреща:

Там, на річці на Йордані
Там Господь Христос хрестився,
З рук Хрестителя Івана
У святій водичці вмився.
Розійшлися Апостоли
Ген на гори, ген за води,
Голосили Боже слово
І хрестили всі народи.
І святий Андрій - апостол
Воду цю приніс за море,
Нашим Дніпром плив він просто
Аж де Київськії гори.
Наш святий князь Володимир
Нарід весь обмив свій рідний
Йордан-водами святими,
Щоби правди став він гідний.
Де є віра в Боже слово,
Де любов є до Вітчизни -
Всіх вода-Йордан обновить,
Всіх Йордан-вода очистить.

Переказ із Біблії про це свято.

Хрещення господнє

Насправді хрещення Ісуса Христа відбулося через тридцять років після Різдва.

Ви вже чули про те, що Різдво святкували навіть язичники.

Хрестив його чоловік на ім'я Іоанн. Іоанн Предтеча жив у пустелі, носив одяг з верблюжої шерсті та весь час проводив у молитві. Їв він дуже мало. Бог велів йому йти на річку Йордан і сповістити людям про те, що скоро з'явиться Спаситель. Він говорив: «Покайтеся! Христос уже на землі!». Хто його слухав, того Іоанн хрестив у річці Йордан. Тому його християни називають Іоанном Хрестителем.

Коли Ісусу Христу сповнилося тридцять років, він також прийшов з міста Назарета до пророка хреститись. Іоанн Хреститель знав, що Христос ніколи не робив гріхів і саме він є Спасителем. Тому він став утримувати його: «Мені треба від Тебе хреститись, а не Тобі від мене».

Але Ісус Христос наполягав на хрещенні не тому, що це Йому потрібно, а для того, щоб освятити воду та зробити її джерелом освячення людини: «Допусти це тепер, тому що так належить виконати всю правду». І хрестився. Коли ж він виходив з води, небо відкрилось, і Дух Святий у вигляді голуба зійшов на Ісуса Христа. А з неба пролунав голос Бога Отця: «Це - Син Мій улюблений, в Якому Моє благовоління».

З тих пір і до наших часів у пам'ять про хрещення Ісуса Христа 19 січня ми святкуємо Водохреща. У церкві, а також на річці чи на озері після молитви віруючих Бог освячує воду, як колись освятив її Ісус. Свята вода, якщо з вірою прийняти її, допомагає хворим і здоровим, дає сили та зціляє від хвороб.

То хто ж відповість, чому свято Водохреща ще називають Богоявленням?

Пропоную провести гру-конкурс, який визначить переможців, обізнаних у цьому святі. 
Розділіться на дві команди. Оберіть собі капітана, придумайте назву команді. 

Умови гри-конкурсу: Починає та команда, якій випаде 1 місце за жеребкуванням. В козацькому кисеті (вишита торбинка) лежать записані на папірцях запитання. Капітан команди дістає папірець, читає завдання, радиться з членами своєї команди і після цього дає відповідь. Якщо команда не зможе виконати завдання, або виконає його не правильно, папірець передає другому капітану.

Переможе та команда, яка дасть більшу кількість відповідей. 

І ТУР 

1. Коли на Україні почали святкувати свято Водохреща? (З приходом християнства) 

2. Які назви має Водохреща? (Хрещення, Ордань, Йордань, Водосвяття, Богоявлення господнє) 

3. Як називається вечір напередодні Водохреща? (Другим Свят вечором або “Голодна кутя”) 

4. Коли спалюють "дідух", пускають на "теплий дух" і що це означає? 

(Пізно увечері 18.01. Це символічне паління зими, щоб “покинути кожух”) 

II ТУР 

1. Покажіть обряд кропління свяченою водою та написання хрестів. 
(Батько наливає в полумисок свяченої води і кропилом кропить всіх присутніх членів родини, примовляючи: “Дай, Боже, і на той рік діждатися”. Потім він кропить у сінях, в коморі та навколо хати. Молодший син йде за батьком, кусає перший пиріг – в сінях і пише хрести крейдою на тому місці, де покроплено, другий – в коморі, третій – на дворі). 

2. Покажіїь сценку, як повертаються дівчата з водою після освячення її на річці. Поясніть її суть. (Швиденько набирають у посудину і біжать, переганяючи одна одну додому. Вважалося, хто швидше прибіжить – раніше вийде заміж). 

3. Покажіть, як складають ложки після вечері. (Свої ложки після вечері всі складають у одну миску, а зверху – хлібину: “щоб хліб родився”). 

4. Покажіть,що робили хлопчаки, парубки і чоловіки увечері. (Проводили кулачні бої). 

III ТУР 

(Змагаються капітани) 

1. Які ви знаєте прикмети, пов'язані з Водохрещам? 

а) Якщо на Водохреща дерева вкриті інеєм, то на весні у відповідний день тижня, 
на який випадає свято (середа, четвер…) треба сіяти пшеницю: “вродить, як чай!”. 

б) Якщо на Водохреща день ясний, сонячний, то хліба в цьому році будуть чисті. 
Якщо ж день хмарний – у хліба буде багато “сажки”. 

в) Йде лапатий сніг – на врожай.

г) Під час освячення води йде сніг – добре роїтимуться бджоли. 

д) Тріщи, морозе, не тріщі, а минули Водохрещі. 

2. Яких неписаних законів дотримувались учасники кулачних боїв? (Спочатку чубились хлопчики, потім бились парубки і вже пізніше в бій вступали чоловіки. Лежачого не били. Коли хтось відходив і сідав на землю – це означало, що він вибув з гри). 

3. Що робили дівчата по обіді на Хрещення? (Бігали вмиватись до річки в “йорданській воді” – “щоб були рожеві лиця”). 

4. Чим займалася молодь після обіду на Водохреща? (Катались на конях, запряжених у сані, і заквітчаних квітами та стрічками). 

ВЕДУЧА: Запрошую капітанів підійти до столу. Покладіть листочки з запитаннями, на які ваша команда відповіла. Ми їх підрахуємо і визначимо команду, яка перемогла. 

Щедрі люди, добрі люди!

Хай добро і щастя буде!

Мир і спокій цій хатині,

Всій українській родині!

Година спілкування

Прості правила етикету.

Мета: уточнити поняття ввічливості; показати необхід-ність виконання правил культурної поведінки;  дати поняття про етикет; прищеплювати бажання  удосконалюватися, жити в культурному середовищі. 

Хід заняття
Бесіда. 
- Як ви думаєте, чи повинна кожна людина додержувати  загальних правил поведінки? 

-                     Навіщо вони потрібні? (Загальні правила поведінки допо­магають людям однаково сприймати, що погано, що добре, що красиве, а що непривабливе.) 
- Які загальні правила ви вже знаєте? (Кожна людина по­винна бути акуратною, охайною, ввічливою, щоб з нею було приємно спілкуватися. Вона повинна бути точною, вірною своїй обіцянці, щоб не спричиняти неприємностей іншим. ) 
Слово вчителя. 
Це прості, але дуже потрібні правила. Це свого роду угода між людьми: що є правильним, а що неправильним в їх поведінці, або, як то кажуть, що визнається, а що не визнається в суспільстві. Правила, що визначають поведінку людини в повсякденному житті й спілкуванні з іншими людьми, назвали етикетом. 
        Багато правил етикету виникло ще в глибокій давнині. Найбільш розумні, зручні й красиві людство пронесло через століття. Такі правила перетворилися на добрі традиції, яких вихована людина дотримує завжди. Не випадково багато прислів’їв, приказок, висловів народної мудрості 
відображають правила етикету. Задумайтеся над такими висловами: «Слухай більше, говори менше», «Пообіцяв щось зробити — зроби. Не можеш — не обіцяй», «Хоча не багатий, а гостеві радий», «Поважаючи людину, поважаєш себе». 
Розбір ситуацій 
Ситуація 1 
У клас входить учителька. Її руки зайняті книгами і зошитами. З нею привітно вітається Вітя. Він у цей час готував дошку до занять. Що повинен був зробити Вітя? ( Допомогти вчительці донести речі.) 
Ситуація 2 
Яка ситуація пропонується у вірші С. Михалкова «Одна рима». 
Шел трамвай десятый номер 
По бульварному кольцу. 
В нем сидело и стояло 
Сто пятнадцать человек. 
Люди входят и выходят, 
Продвигаются вперед, 
Пионеру Николаю 
Ехать очень хорошо. 
Он сидит на лучшем месте — 
Возле самого окна. 
У него коньки под мышкой: 
Он собрался на каток. 
Ситуації можна розіграти. 
Вдруг на пятой остановке, 
Опираясь на клюку, 
Бабка дряхлая влезает 
В переполненный вагон, 
Люди входят и выходят, 
Продвигаются вперед. 
Николай сидит, скучает. 
Бабка рядышком стоит. 
Вот вагон остановился 
Возле самого катка, 
И из этого вагона 
Вылезает пионер, 
На свободное местечко 
Захотелось бабке сесть, 
Оглянуться не успела — 
Место занято другим. 
Пионеру Валентину 
Ехать очень хорошо. 
Он сидит на лучшем месте, 
Возвращается с катка… 
Ситуація 3 
Як можна використати ситуацію з вірша А. Барто «Чому телефон зайнятий». 
По телефону день-деньской 
Нельзя к нам дозвониться! 
Живет народ у нас такой — 
Ответственные лица: 
Живут у нас три школьника 
Да первоклассник Коленька. 
Придут домой ученики — 
И начинаются звонки, 
Звонки без передышки. 
А кто звонит? Ученики, 
Такие же мальчишки. 
— Андрей, что задано, скажи? 
Ах, повторяем падежи? 
Все снова, по порядку? 
Ну ладно, трубку подержи, 
Я поищу тетрадку. 
— Сережа, вот какой вопрос: 
Ты полушария унес? 
Я в парте шарил, шарил, 
Нет карты полушарий. 
Не умолкают голоса, 
Взывает в трубке кто-то: 
— А по ботанике леса, 
Луга или болото? 
Звонят, звонят ученики… 
У них пустые дневники. 
У нас — звонки, звонки, звонки… 
Ситуація 4 
Назустріч Маші по коридору школи йде Євгенія Іванівна з іншою вчителькою. Як повинна привітатися Маша? 
Запитання до учнів. 
Чому, коли входиш у під’їзд, двері якого на пружині, або в метро двері, закриваючи, треба притримати рукою? 
Чому не можна їсти морозиво або тістечко в транспорті? 
Чому не можна сидіти у вагоні, поклавши ногу на ногу? 
Чому треба закривати рот рукою, коли чхаєш або каш-ляєш? 
Чому не можна жартувати над фізичними недоліками інших? 

Гра « можна — не можна». 
Учитель загадує учням маленькі загадки-ситуації, що вимагають короткої відповіді: можна чи не можна. 
Наприклад: 
Чи можна приходити в гості без запрошення? 
Чи можна штовхати інших при вході в транспорт? 
Чи можна брати без черги що-небудь в магазині? 
Чи можна поступатися місцем старшим? 
Чи можна подавати хлопчику пальта дівчаткам? 
Слово вчителя. 
Веселі правила хорошого тону записані в книзі польської письменниці Аліни Гольдникової «Хороші манери в малюнках і прикладах»: 
1. Не соромся того, що в тебе є голова, і не прагни втягувати її в плечі. Пошкодуй свою шию — адже вона відчуває тоді себе зовсім непотрібною. 
2. Не задирай голову вгору — невже ти так сильно турбуєшся, що тебе хто-небудь не помітить? 
3. Обличчя не повинне бути екраном, на якому безперервно прокручується фільм про твоє життя. Спокійний, привітний вираз обличчя — ось краще зі всього, що ти можеш придумати… 
4. Використання рук як покажчиків напряму вже давно вийшло з моди. 
5. Не забувай стригти нігті і пам’ятай — у тебе їх двадцять. 
6. Немає на землі кращого запаху, ніж запах чистоти. 
(Учитель демонструє декілька малюнків, на яких учні знаходять помилки відповідно до даних правил. )
А зараз я розповім вам казку про Етикет.

-                     Жив на світі хлопець на ім’я Етикет. Дуже вже хотілося йому прославитися, чимось відрізнятися від інших. Ніяк не хотілося бути схожим на всіх. Думав він, думав, як це зробити, але придумати не міг, і тоді пішов він до доброго чарівника: 
— Допоможи мені придумати щось таке, що зробило б мене помітним серед людей. Я хочу знайти своє обличчя, свою індивідуальність. 
— Добре,— сказав чарівник.— А як ти хочеш прославитися: добром чи злом? 
— Добром. Але як я взнаю, як треба поводити себе в тому або іншому випадку? Адже я не вмію. 
— А ти завжди подумай про те, що приємно і привабли-во для інших, а потім уже роби. 
— Не можу собі уявити. 
— Давай спробуємо. 
Чарівник змахнув чарівною паличкою, і на поляні з’явилися стіл, покритий червоною скатертиною, і стілець із різьбленою спинкою й вигнутими ніжками. 
— Сідай,— запросив чарівник. 
Хлопець підійшов до столу і спробував сісти на цей красивий стілець. Але ніяк не міг пристосуватися до нього і, щоб було зручніше, сперся ліктем на стіл. І раптом звідкись зверху пролунав вимогливий голос: 
— Не можна лягати грудьми на стіл — це не пляж. 
Можна покласти руки на край столу, але лікті треба притиснути до себе, щоб не заважати сусідам. 
— Але тут немає сусідів, — розгублено сказав хлопець, озираючись на всі боки. 
— Але вони можуть бути. А у твоїй подорожі будуть обов’язково,— сказав вимогливий голос.І хлопець слухняно сів, як того вимагав голос. Голос відразу полагіднішав і сказав: 
— Молодець. Ти здатний хлопець. В аристократичних сім’ях різних держав, щоб навчити юнаків сидіти за столом, укладали між тулубом і ліктями книгу і веліли її утримувати, поки сидиш за столом. Довго доводилося їм так тренуватися, щоб навчитися красиво сидіти. 
— Що ще я повинен зробити? — запитав підбадьорений цією розмовою хлопець. 
— Стежити за своєю поставою: плечі розпрямити, сісти прямо, але не напружено, а в природній позі.Хлопець спробував, але в нього не дуже вийшло. 
— Доведеться тобі подарувати чарівне дзеркало. Воно показуватиме, як правильно. І коли ти зумієш це засвоїти, тобі можна буде рухатися далі. 
І перед хлопцем з’явилося прямо на поляні чудової краси дзеркало. Воно заговорило ніжним голосом: 
— Дивися на мене уважно і запам’ятовуй. 
Перед хлопцем спочатку з’явилася чарівна дівчина, вона легкою ходою пройшла до столу і сіла прямо, природно, розпрямивши плечі, і легко поклала руки на край столу, тримаючи при цьому лікті притиснутими до себе. 
«Як красиво»,— подумав хлопець. 
А дівчина вже зникла, і з’явився юнак. Він так само красиво і просто підійшов до столу, сів. 
— Це дійсно дуже красиво і приємно,— вигукнув Етикет і теж легко пройшов і красиво сів до столу. Йому стало дуже зручно і радісно. І тут же він побачив себе в чарівному дзеркалі й сам собі дуже сподобався. 
— Сподобалося? — запитав чарівник. 
— Так, дуже. 
— Справді така поза за столом виглядає приємно. Вона підкреслює доцільність, красу і скромність поведінки, тому що в ній виявляється пошана до оточуючих і вміння думати про інших. І якщо ти завжди додержуватимеш цих принципів, то люди звернуть увагу і запам’ятають твоє ім’я. Я дарую тобі чарівний голос і чарівне дзеркало. Вони допоможуть тобі. І хай тебе скрізь супроводять благородні помисли і вчинки. 
Із цим напученням і відправився хлопець на ім’я Етикет у путь. Чи довго, чи коротко він ішов, але привела його дорога в небачене ним раніше місто, де панували свої звичаї й правила. Так, наприклад, при вході в місто стояв красиво сервірований стіл, і в місто міг увійти тільки той, хто витримував запропонований екзамен із сервіровки столу й уміння користуватися приборами і з’їсти запропоновані страви. 
— Здрастуйте, люди добрі,— сказав хлопець. — Чи не дозволите ви мені відвідати ваше місто? 
— Добридень, хлопцю,— відповідав церемоніймейстер.— Скажи нам своє ім’я і покуштуй нашої страви. 
Назвався  Етикет, підійшов до столу і сів так, як запам’яталося йому віддзеркалення в чарівному дзеркалі. 
— Красиво і добре ти сидиш,— сказав церемоніймейс-тер.— Скажи ж, які страви тобі подати і які прибори покласти? 
Задумався Етикет, які ж страви йому замовити. А голос 
шепоче: «Замовляй ті, які ти знаєш, як правильно і красиво їсти, якими приборами користуватися». 
— Дай я загляну в чарівне дзеркало. Можливо, там я побачу, як мені треба поводитися далі. 
І тут же перед ним у дзеркалі з’явився красиво сервір-ваний стіл. Він виглядав дуже апетитно. А голос при цьому вселяв: «Правила поведінки за столом будуються на основі розумності, гігієни і краси. Тому скатертина має бути завжди чистою. Щоб зберегти чистоту скатертини, потрібно користуватися серветками, підставками для приборів.Найбільше використовувані за столом ніж, виделка, десертна і чайна ложки». 
— А як треба їсти виделкою і ножем? — пошепки запитав хлопець. — Коли ними потрібно користуватися? І голос прошепотів хлопцеві, а в дзеркалі дівчина і юнак продемонстрували відповідь: 
— Виделка переносить їжу з тарілки в рот. Якщо продукт дуже твердий або жорсткий, щоб його можна було роздрібнити виделкою, його ріжуть ножем. 
— Коли їдять котлету або дрібно нарізану їжу, ніж не потрібен. 
— А коли їдять рибу, ніж потрібен? — запитав хлопець. 
— Рибу ножем не їдять, користуються або спеціальними приборами, або двома виделками, з яких одна переносить шматки в рот, інша допомагає відділяти кістки. Частіше в лівій руці тримають невеликий шматочок хліба, яким допомагають відділити кістки і підчіплювати на виделку шматки риби. 
— А які головні правила сервіровки столу?
— Увесь посуд ставиться по прямій лінії. Усе має бути під рукою. Те, що буде потрібно раніше, стоїть далі від тарілки, так зручніше брати. 
Ніж для м’яса кладеться праворуч від основної тарілки, лезом до неї, за ним — рибний ніж і закусочний (він менший). 
Зліва в такому ж порядку кладуться виделки. Ложка, опуклістю вниз, може лежати за тарілкою, ручкою вправо, або правіше за ніж. 
Бесіда. 
А ви, діти, що запам’ятали з цих правил? 
Чим же закінчилася подорож Етикету? (Учні фантазу­ють, намагаючись закінчити казку.) 
Гра «Хвости». 
Учитель читає речення, а учні за бажанням намагаються закінчити його, виказавши правила етикету. 
— Коли вчитель входить у клас, учні… (встають .) 
— Коли хтось з учнів входить в клас, він… (вітається.) 
— Коли звучить запрошення до столу, то хлопчики… (пропускають дівчат уперед, відсовують стільці, звільня­ючи їм місце, а потім, коли дівчата підходять до столу, присувають стільці.) 
— За столом треба сидіти… (прямо, не спиратися ліктем, лікті на стіл не класти). 
— На столі мають лежати такі прибори… 
— Якщо розмішуєш ложечкою цукор у чашці, ложка має… (не стукати об краї чашки). 
Заключне cлово вчителя. 
Правила доброї поведінки, уміння спілкуватися з людьми, визначати характер незнайомого співбесідника або внутрішні емоції своїх друзів треба вчитися з дитинства. 
Володіючи такими знаннями, вам легше буде досягати успіхів на складному і цікавому шляху, який називається життям.

Суцвіття

Мета: сформувати поняття про суцвіття, розглянути їх будову і різноманітність; навчити розпізнавати суцвіття на живому та гербарному матеріалі; з’ясувати значення суцвіть у житті рослини; продовжувати формувати логічне мислення, розвивати уяву, пам'ять, уміння робити висновки; виховувати естетичні смаки учнів, відповідальність за стан навколишнього середовища, бережливе ставлення до природи.

Тип уроку: комбінований.

Методи навчання: індивідуальне та фронтальне опитування, розповідь з елементами бесіди, демонстрація таблиць, малюнків, плакатів, фото різноманітних квіток та суцвіть, прийоми «Вірю – не вірю», «Знайди зайвого», «Збери букет», цифровий біологічний диктант, тест на встановлення відповідностей.

Хід уроку

І. Організаційний етап

ІІ. Актуалізація опор­них знань учнів

1.  «Вірю — не вірю».

Учням необхідно позначити пропоновані твердження познач­ками «+» — вірю або «–» — не вірю.

1) Квітка — це генеративний орган рослини.

2) Квітка забезпечує нестатеве розмноження.

3) Тонке стебло, на якому тримається квітка,— це квітколоже.

4) Оцвітина в рослини буває проста і подвійна.

5) Чашолистики не можуть захищати квітку від пошкодження, особливо в стані бутона.

6) У центрі квітки розташована маточка.

7) Маточка і тичинки — головні частини квітки.

8) Форма квітколожа може бути лише видовженою, пласкою.

9) На квітколожі розташовані такі частини квітки: чашолистики, пелюстки, маточки, тичинки.

10)     У вишні, сливи, шипшини квітки мають просту оцвітину.

11)     Кожна тичинка має тичинкову нитку, що закінчується пиляком.

12)     У шипшини, яблуні квітки двостатеві.

Відповіді:

1	2	3	4	5	6	7	8	9	10	11	12
+	–	–	+	–	+	+	–	+	–	–	+

2.  Цифровий біологічний диктант.

Вибрати ознаки:

І варіант — вітрозапильних рослин;

ІІ варіант — комахозапильних рослин.

1)         Великі та яскраві квітки.

2)         Дрібні яскраві квітки, зібрані в суцвіття.

3)         Наявність нектару.

4)         Дрібні неяскраві квітки, зібрані в суцвіття.

5)         Наявність нектарників.

6)         Багато пилку.

7)         Пилок дрібний, сухий, легкий.

8)         Пилок великий, липкий.

9)         Утворюють зарості.

10)       Цвітуть навесні до розпускання листків.

Відповіді: І варіант — 4, 6, 7, 9, 10; ІІ варіант — 1, 2, 3, 5, 8.

3.      «Збери букет» (робота в парах).

Учням пропонуються картки із зображеннями рослин. Один учень збирає букет з комахозапильних рослин, а інший — з вітрозапильних. Кожен учень пояснює свій вибір. Учитель доповнює відповіді дітей.

4.      «Знайди зайвого».

Вибрати зайвий термін і пояснити свій вибір.

•          Чашечка, маточка, приймочка, тичинка, віночок.

•          Тичинкова нитка, пиляк, квітконіжка.

•          Пелюстка, приймочка, стовпчик, зав’язь.

ІІІ. Повідомлення теми та мети. Мотивація навчальної діяльності

Учитель демонструє учням зображення або гербарії троянди і конвалії.

— Подивіться уважно на ці рослини і скажіть, чим вони відрізняються одна від одної.

— Як ви гадаєте, чому у троянди одна квітка, а у конвалії багато дрібних квіток, які зібрані у групи?

— Яке це має значення в житті рослин?

Сьогодні на уроці ми спробуємо дати відповіді на ці запитання.

Учитель називає тему уроку, учні записують її в зошитах.

ІV. Засвоєння нового матеріалу

1.         Поняття про суцвіття. Типи суцвіть

Суцвіття — це сукупність квіток однієї рослини, розміщених певним чином близько одна біля одної на пагоні. Суцвіття утворюють здебільшого рослини, що мають дрібні квітки.

Розрізняють прості й складні суцвіття. Простими називають суцвіття, у яких на нерозгалуженій осі в пазухах приквітників розміщені поодинокі квітки. Складні суцвіття утворюються з кількох простих за рахунок галуження головної осі.

Прості суцвіття:

•          китиця (люпин, капуста, смородина, біла акація, іван-чай, конвалія, черемха, конвалія, гадюча цибулька, грицики, гіацинт, наперстянка, барбарис): бічні квітки мають короткі квітконіжки і сидять на подовженій головній осі;

•          колос (подорожник, осока, вербена, скрученик, тризубець, парусник, заразиха): на головній видовженій осі розташовуються сидячі квітки;

•          початок (білокрильник, кукурудза, гадючник, кала, рогіз, антуріум, аїр): подібний до колоса, але має м’ясисту потовщену вісь;

•          сережки (верба, волоський горіх, ліщина, береза, тополя): відрізняється від колоса й китиці звисаючою головною віссю;

•          зонтик (первоцвіт, вишня, примула, чистотіл, цибуля, дягель): головна вісь коротка, бічні квітки ніби виходять з однієї точки на ніжках різної довжини й розташовуються куполоподібно або в одній площині;

•          головка (агалик-трава, шовковиця, конюшина, люцерна): головна вісь дуже коротка, квітки суцільно скупчені, майже без квітконіжок;

•          кошик (волошка, соняшник, хризантема, ромашка, кульбаба): численні дрібні сидячі квітки розташовані на сильно потовщеному і розширеному кінці вкороченої осі, що має увігнуту, плоску чи опуклу форму; зовні суцвіття захищене зеленим листям — обгорткою;

•          щиток (груша, яблуня, глід, пижмо): відрізняється від китиці тим, що нижні квітки мають довгі квітконіжки, унаслідок чого всі вони розташовуються в одній площині.

Складні суцвіття:

•          складна китиця, або волоть (тонконіг, овес, полин, тичинкове суцвіття кукурудзи, бузок, виноград, синюха, бузина червона, гадючник, буркун): головна довга вісь є китицею, а бічні її гілочки — прості китиці;

•          складний щиток (горобина, бузина, калина): головна вісь є щитком, бічні — кошики (деревій) або теж щитки;

•          складний колос (пшениця, ячмінь, жито): головна вісь галузиться на прості колоски;

•          складний зонтик (морква, кріп, петрушка, борщовик): бокові осі закінчуються не квітками, а простими зонтиками.

  

Запитання до учнів:

— Як ви гадаєте, яка рослина в Україні має найбільше суцвіття? (Соняшник.)

Якщо учні не знаходять правильної відповіді, то можна запропонувати їм розгадати загадки:

— Стоїть пан на току в зеленому ковпаку, а під тим ковпаком сімсот козаків.

— Сімсот соколят на одній подушці сплять.

Розповідь учителя

Дійсно, найбільше суцвіття в Україні має соняшник, діаметр його кошика іноді сягає
50 см і більше та налічує близько 1000 квіток. Але у світі трапляються рослини, які мають ще більшу кількість квіток у суцвітті.

Незвичайні суцвіття

•          Високо в Андах, у сухих напівпустелях, зростає неймовірна рослина — пуя. Суцвіття пуй, особливо великих видів, мають цілковито фантастичний вигляд, і їх навіть важко порівняти з якимись широко відомими речами… З розетки довгих листків вертикально вгору росте потужний стрижень завтовшки 50–90 см, від якого врізнобіч густою щіткою відходять квітконоси з квітами. Одне суцвіття, наприклад, у пуї Раймонда складається з 30 тис. квіток! Вони поступово зацвітають від низу доверху, створюючи яскраву вибухову хвилю барв. Цікавий факт: майже половина квіток у суцвітті пуї є стерильними — безплідними, вони слугують лише для приваблювання запилювачів.

•          Аморфофалус титанічний, поширений на о. Суматра, має величезне суцвіття (жовтий початок заввишки близько 5 м, огорнутий білим ззовні й темно-бордовим усередині покривалом завдовжки до 2,5 м). Коли в 1937 р. аморфофалус уперше зацвів у ботанічному саду Нью-Йорка, то працівники через його жахливий запах, що нагадує запах гнилої риби, змішаний із запахом спаленого цукру, були змушені працювати у протигазах.

2.         Біологічне значення суцвіть

— збільшується ймовірність запилення квіток;

— певні біологічні переваги має порядок розпускання квіток у суцвітті — пристосування до різних чинників запилення;

— тип суцвіття пов’язаний з певним типом супліддя і з пристосуванням до розповсюдження плодів і насіння.

V. Узагальнення і закріплення знань

1.  Тест на встановлення відповідності.

Суцвіття	Рослини
1   Китиця 2   Простий зонтик 3   Кошик 4   Складний колос 5   Щиток 6   Головка 7   Волоть	А   Соняшник Б   Конвалія В   Яблуня Г   Бузок Д   Жито Е   Конюшина Є   Кульбаба Ж Вишня

Відповіді: 1 — Б; 2 — Ж; 3 — А, Є; 4 — Д; 5 — В; 6 — Е; 7 — Г.

2. Тестові завдання з одним правильним варіантом відповіді.

1)         Покрив квітки, утворений чашолистиками і пелюстками, називається:

А квітконіжка В квітколоже

Б оцвітина Г маточка

2)         Статеве розмноження в рослин здійснюється:

А частинами тіла

Б гаметами

В спорами

3)         Квітки, які не мають тичинок, належать до:

А нестатевих В двостатевих

Б одностатевих Г неправильних

4)         Проста оцвітина може бути:

А чашечкоподібною

Б тичинкоподібною

В маточкоподібною

5)         Квітка — це видозміна:

А пагона Б листка В кореня

6)         Рослини, що містять тичинкові і маточкові квітки на одній рослині:

А дводомні В однодомні

Б одностатеві Г двостатеві

3.         Навести приклади одностатевих та двостатевих квіток у рослин.

Двостатеві: яблуня, груша, слива, суниця, жовтець. Одностатеві: конопля, тополя, кукурудза. У кукурудзи чоловічі квітки зібрані на верхівці у волотеподібні суцвіття, а жіночі — у суцвіття початок, що, як правило, формується в пазухах листків.

Фронтальна бесіда

1. Що таке суцвіття? Які вони бувають?

2. Чим відрізняються складні суцвіття від простих?

3. Яке біологічне значення мають суцвіття?

VІ. Підбиття підсумків уроку

VІІ. Домашнє завдання. Опрацювати §34. Дати відповідь на питання. Ст. 156 заповнити таблицю.