Виховна година «Великдень – велике воскресіння Христове»

Мета: розширити і поглибити знання учнів про найдавніше церковне свято, традиції нашого народу щодо святкування Пасхи; ознайомити із символікою знаків на писанках. Розвивати фантазію, пам’ять, мислення. Виховувати любов до нашого народу, його традицій, минулого і сучасного.
Епіграф

Писанка – це неповторне багатство…
Його треба берегти, як безцінний скарб.
О. Довженко

Хід заходу

І. Організаційний етап

ІІ. Хід заходу

Учитель. Сьогодні, діти, ми проведемо заняття, яке відкриє для вас багато цікавого.
Цей день усі християни відзначають, як одне з найбільших свят ще з дохристиянських часів. Тоді це було свято весняного сонця і пробудження природи від довгого сну. Називається воно… Дорогі друзі! Сьогодні в нашому класі свято. Ми вшановуємо Великий День, у народі він зветься Великдень, тобто Пасха.

Ведучий 1. Вдягла весна мережану сорочку,

Умившись і звільнившись від турбот,

І підіймає волошкові очі

До вінця, до церковних позолот.

Ведучий 2.
Душа стає в цю днину молодою,
Забувши, що слова бувають злі,
І повняться страждання добротою
На ранньому скромному столі.
Великдень всіх нас на гостини просить,
Малює сонце полотно небес,
І крашанку, як усмішку, підносить
Христос Воскрес!
Воістину Воскрес!

Ведучий 3.
І дзвони засріблилися завзяті,
І ніби покотились між людьми:
Христос Воскрес!
Чи, може, на цьому світі
Із бездуховності воскресли ми!
Чуєте, дзвони гудуть!
Чуєте, спів переможний летить до небес
І люди вітаються, раді й щасливі.
Христос Воскрес! (3р.)

Учитель. За традицією в наших родинах святкують Різдво Христове, тобто народження Христа і Паску – його воскресіння. На новорічно – різдвяні свята ми колядуємо, щедруємо, хлопці посівають, їмо кутю.

Великдень! Сама назва вказує на те, що це не звичайний, а великий день. Величне свято, яке споконвіку символізувало перемогу над силами темряви і зла, уособлювало примирення і прощення. Воно нагадує нам про любов і милосердя, страждання і біль, одвічні людські цінності. Воскресіння Ісуса Христа дає нам змогу перемогти духовну смерть і жити новим повнокровним життям.

Воскресіння Господнє в усі часи давало людям наснагу вірити і любити, прощати. Щоб зупинити зло, нам треба перемінитися самим, бо саме з кожного з нас спитається: ”А що ти зробив?” У цей день кожному треба примиритися з ближнім, відкрити свою душу вогником добра та милосердя. Будьмо християнами - милосердними до всього живого. Христос Воскрес ! Радійте!

Учень 1.

Лине пісня до небес, -

Це радіють діти,

Ради нас Христос воскрес,

Як нам не радіти.

Зникне хай тривога,

Й ви, дорослі, не мовчіть –

Славте з ними Бога.

Про це чудо із чудес

Хай почують всюди.

З мертвих нам Христос воскрес.

Веселіться люди!

Учитель. Останню неділю перед Великоднем називають Вербною… У цей день святять вербу. Верба - одна з найулюбленіших дерев у народі.

Цвіт верби - це прекрасне і зворушливе диво природи. Ці вербові прутики на Вербну неділю освячують у церкві. Зранку на богослужіння сходяться всі: і старі, і малі, бо ” гріх не піти до церкви, як святять вербу.”

Повертаючись додому, били зустрічних, промовляючи… Не я б’ю, верба б’є, за тиждень - Великдень, уже недалечко червоне яєчко.

Верба б’є, не я б’ю,
За тиждень - Великдень.
Будь велика, як верба,

А здорова, як вода,
Будь багата, як земля,
І красива, як весна!

Тиждень перед Великоднем називають Великим, або Страсним. У наших домівках, квартирах повинна бути тиша, благодать: ні тобі веселощів, ні сміху, ні жартів, ні пісень. Четвер на цьому тижні називають Чистим. Усе повинно бути на цей день вибіленим, вимитим, витертим, а люди викупані.
За ним настає п’ятниця, її називають Страсною. У цей день господині починають пекти паски. Цього дня був розп’ятий Ісус на хресті на Голгофі, йому було лише 33 роки. Від часу розп’яття о 6 годині до його смерті 9 години він прийняв великі муки за нас живущих.

Це найскорботніший день, страсний, у який треба тільки їсти хліб і пити воду, сумувати.
У суботу роблять крашанки та писанки. Яйце є символом народження найсвятішого з людських почуттів кохання. Земля – це наша мати, а ми – всі її діти.

А в неділю люди радісні, святково одягнені, з пучечками верби та красивими кошиками, сплетеними з лози, ідуть до церкви послухати службу, поставити свічки і посвятити паску, яйця, ковбаси і ще багато чого.

Усе це прикрите красивими та охайними рушничками. А запалена свічка надає святкового настрою. А з уст в уста переливається:

Христос воскрес! Воістину Воскрес!

Христос воскрес! Воістину Воскрес!

Христос воскрес! Воістину Воскрес!

Ведучий 1. Колись був звичай пекти паски – сонцю, покійним, живим. Першу пекли в четвер, другу – в п’ятницю, а третю – в суботу.
До ритуалу випікання паски готуються заздалегідь .

Цього дня господині хвилюються особливо:
? бажано, щоб, коли печеться паска, нікого не було в хаті, щоб паску «не обговорювали»;
? нічого в цей день не можна позичати;
? не можна бути на печі, щоб не була паска горбата ( запала у формах паска – віщування біди);
? садовлять паску в піч із молитвами, промовляючи «Христос воскрес», те саме роблять, витягуючи її з печі;
? якщо паска вдалася гарною, то бажають, щоб діти росли пишні та здорові, як паска;
? садовлячи паску, приказують: «паска в піч, а таргани, цвіркуни, мокриці та мурашки геть із хати».

Ведучий 2. Не можна уявити собі великодніх свят без барвистих різнокольорових писанок, крашанок. У жодного народу немає таких прекрасних писанок , як в українців.

Ведучий 3. Невід’ємна частина свята Великодня – писанка. У наших предків яйце було символом весняного відродження природи, зародження життя, продовження роду. Розмальоване яйце вважалось оберегом.
Крашанки дарують на щастя рідним та друзям, бажаючи один одному здоров’я. З крашанок розпочинається великодній сніданок у кожній українській оселі.

Учень.
В хаті на осонні
Сяду на ослоні,
Сяду я скраєчку –
Розпишу яєчко.
Нумо, пензлик, потанцюй,
Гарну писанку малюй.
Буде небо і земля,
І ставочки, і поля,
Сильний і міцний дубок,
А на ньому – яструбок.
буде в мене писанка –
Про Вкраїну пісенька.

Учитель. Назва «писанка» походить від слова «писати». Існує багато легенд про те, чому на Великдень фарбують яйця.

(Учні по черзі розповідають легенди)

1 учасник: За одною з легенд, найперше яйце мало всередині не жовток із білком, а зародок цілого світу. Здавна вони були символом весняного відродження природи, зародження життя. З тієї хвилини, коли на яйце наносили орнамент, воно переставало бути простим яйцем, а ставало предметом магічного обряду, своєрідним оберегом. Наші предки вірили у чарівну силу писанки і крашанки. Їх клали на вікні, щоб не було пожежі в хаті; у воду при першому купанні дитини, щоб дитя здоровим росло; закопували у землю перед посівом і коли знаходили під час обжинків, то було доброю прикметою.

2 учасник: Інша легенда розповідає, що коли Ісуса розіп’яли на хресті, з його ран точилася кров. З кожної її краплі виникла червона крашанка. А сльози Матері Божої, яка стояла під хрестом, молилася і плакала, капали на ті червоні крашанки і кожна з них перетворювалася на чудову писанку. Забравши всі писанки та крашанки у хустину, Богородиця пішла до Пілата просити дозволу поховати свого сина. Дорогою вона дарувала писанки дітям і наказувала їм жити в злагоді та мирі.
Прийшовши до Пілата, Матір Божа зомліла, а писанки з хустинки розкотилися по всьому світу. З того часу наші матері, бабусі та сестри саме до цього дня фарбують крашанки та розписують писанки до Великодня – свята Воскресіння Ісуса Христа. Після того, як їх разом із великодньою паскою (куличем) освятять у церкві, їх дарують родичам, знайомим і друзям, навіть просто зустрічним, зі словами „Христос Воскрес!”. А ті їм відповідають: „Воістину Воскрес!” і щиро дякують.

3 учасник: А я чув іншу легенду. Коли Ісуса було схоплено, Матір Божа прийшла до Понтія Пілата з проханням віддати їй сина. За звичаєм, за це вона принесла в фартушку дари: 12 яєць, тобто те, що було в неї. Пілат вагався, він боявся іудеїв. Нарешті, він відповів: “Ні, я не віддам його тобі”. З розпачу у Марії опустилися руки і писанки покотилися по бруківці. Від цього на низ з’явилися подряпини. Коли Матір Божа підібрала їх і побачила в цьому знак Господень, віднесла апостолам-учням Ісуса, промовивши: “От знак Господень, Він воскресне!”

Учитель.  Розповідь про символіку кольорів писанок

Найдавнішими вважаються крашанки - це писанки одного кольору. Згодом виникли багатоколірні писанки, в яких застосовувались різноманітні природні барвники. Такі фарби, на відміну від сучасних, мали приємні м'які відтінки. Але колір в писанці з'явився не лише заради краси, а й отримав своє символічне значення, походження якого не випадкове.

Жовтий, золотистий, оранжевий кольори писанки впливають на людину подібно до сонячного проміння, дають радісний, світлий настрій. В писанці означають тепло, надію, небесні світила, врожай в господарстві.

Червоний колір на писанках, мабуть, є найбагатозначнішим. Недаремно в народній мові він зблизився з поняттям красивого, слова "красний" - "гарний" стали взаємовідповідними. Червона барва символізує добро, радість життя, для молодих - надію на щасливий шлюб. Саме червоне яйце є головним символом Воскресіння, жертовності і небесного вогню.

Зелений колір означає весняне пробудження природи, надію на гарний врожай.

Блакитний - небо, повітря, а також здоров'я.

Бурий, коричневий - землю і її приховану життєдайну силу.

Чорний колір - колір ночі, потойбіччя, всього невідомого і таємного. В писанці, будучи тлом, виявляє силу інших кольорів, так само, як в житті темрява дає змогу зрозуміти, що таке світло. Також символізує нескінченність життя людини, продовження буття після смерті.

Багатоколірна писанка є символом родинного щастя, миру, добробуту.

Темні писанки писали на проводи, як вираз поваги до тих, хто відійшов у інший світ.

Учитель. А зараз подивимося, як ви уважно слухали. А це допоможе зробити наша вікторина.
Вікторина
1. Яка різниця між писанками і крашанками? ( Писанки пишуть, а крашанки фарбують).
2. А в чому фарбують крашанки? ( В лушпинні цибулі, корі дуба, кропиві, бузині).
3. А чим пишуть писанки, що використовують? (Спеціальними писачками, воском).
4. У якій країні є пам’ятник писанці? ( У Канаді).
5. Яка сучасна дитяча іграшка подібна до писанок і крашанок? ( кіндер – сюрприз).
6. Чому на Великдень обмінюються крашанками? ( Бажають один одному здоров’я).

Учитель. Великдень – це свято для всіх: парубків і дівчат, дорослих і малих. діти грали крашанками: «навбитки», «котка». парубки змагалися в силі, спритності, сміливості. Дівчата водили хороводи.

Гра «Музична писанка».
Гравці стають у коло і під мелодію передають з рук в руки писанку. Мелодія раптово зупиняється і той гравець, який не встиг передати писанку наступному, виходить із кола. Гра продовжується до тих пір, доки не залишиться переможець. Він і бере собі писанку.

Ведучий 1.
Квітневий день, святе причастя
Із чаші сонця, з Божої руки.
І від цього хмільного щастя
Життя здається щирим і легким.
Підсніжники і котики вербові,
Шати зелені у берез.
І чути в кожнім дзвоні - слові.
Христос Воскрес!
У відповідь : Воістину Воскрес!

Ведучий 2.

Нашим думам сниться доброта,
А байдужість дуже їх лякає.
В кожній з них місцинка є свята,
Про яку лише Всевишній знає.
Душі випромінюють тепло,
Зло ж шматує їх , спопеляє.
Хочеться, щоб кривди не було…
Страшно, коли правди тепер немає.
Ведучий 3.
У серцях святині збережіть.
Люди! Я прошу вас і благаю:
За законом совісті живіть,
Вищого від нього я не знаю.
Збережіть собори душ своїх!
Тільки цю врятуйте Україну,
Тільки це врятує нас усіх!

Учень 1.
Великий день! Великий день!
Веснянеє свято –
Радіють діти на землі
І неня, і тато.

Учень 2.
Великий день! Великий день!
Ясний Великдень на землі!
Багато радості й пісень
Приніс нам янгол на крилі.

Учень 3.
Радість з неба ся являє,
Паска красна десь витає!
Радуйтеся щиро нині –
Бог дав щастя всій родині,
Бог дав радість нам з небес,
Христос воскрес! Христос воскрес!
Воістину воскрес!

Учитель.
Думаю, що це заняття залишиться у вашій пам’яті на довгі роки і ви навчите своїх рідних і близьких найсвященнішого дійства, яке дійшло до нас з давнини, і збережете цю славну традицію писанкарства для прийдешнього покоління нашої рідної землі – України!
Я вітаю, друзі, всіх
Зі святом Великоднім!
Щоб здійснились всі бажання
І мрії сьогодні!

       

Виховна година до святкування Водохреща

Мета: поглибити знання учнів про свято Водохреща, звичаї, обряди, традиції, пов'язані з циклом Різдвяних свят; виховувати повагу до традицій наших прапрадідів, патріотизм, милосердя, почуття прекрасного, любити  та шанувати свій рідний край.

Шановні діти! Сьогодні наш виховний захід присвячений завершенню різдвяного циклу свят. Усі ви знаєте ці свята, але з кожним наступним поколінням традиції святкування забуваються, відходять у минуле. Тому, щоб зберегти пам'ять про наших предків, про їхні звичаї та обряди, ми вирішили провести виховний захід на тему «А що третє свято - святе Водохреща».

Дівчатка співають різдвяну пісню «Добрий вечір тобі, пане господарю».

ВЕДУЧА:

Вечір напередодні Хрещення називається другий Свят-вечір або "Голодна кутя". Ця назва пішла від того, що доти, доки не посвятять воду, люди не їли. Напередодні Водохреща, на покуття, робили хрестики із соломи та чіпляли біля вікон, обіч віконних рам і дверей. Вони виконували роль оберегів від нечистої сили, котра у дні свят уважалась особливо небезпечною. Надвечір ішли до церкви, де святили воду. Свяченою водою господар кропив всіх членів сім'ї, хату, подвір'я, криницю, свійських тварин, окрім курей і свиней, малював хрести крейдою на дверях, воротях, господарських будівлях, аби залякати нечисту силу. 

Сідали вечеряти, коли вже засяє вечірня зоря. Вечеряли пісними стравами. По вечері діти проганяли кутю, б'ючи знадвору палицями в причілок хати, примовляючи: 

Тікай, кутя, із покуття, 

А узвар - на базар, 

Паляниці, лишайтесь па полиці, 

А дідух на теплий дух, 

Щоб покинути кожух. 

Як стемніє, виносять і спалюють "дідух", пускають його на теплий дух. 

Свято Водохреща відбувалося 19 січня на річці або біля криниці. Напередодні чоловіки вирубували на льоду великий хрест, обливали його червоним буряковим соком. Тут відбувалася Божа служба. Кульмінаційним моментом свята було занурення священиком хреста у воду. З цього часу вода вважалася освяченою. 

Парубки в цей час випускали голубів у небо, а чоловіки - стріляли з рушниць: давали звістку Богу, що його син Ісус охрещений. Освячена вода вважалася цілющою. Нею напували хворих, По обіді молодь гуляла, каталась на конях, проводила кулачні бої…

Ось як у своєму вірші Ярослав Вільшанко описує свято Водохреща:

Там, на річці на Йордані
Там Господь Христос хрестився,
З рук Хрестителя Івана
У святій водичці вмився.
Розійшлися Апостоли
Ген на гори, ген за води,
Голосили Боже слово
І хрестили всі народи.
І святий Андрій - апостол
Воду цю приніс за море,
Нашим Дніпром плив він просто
Аж де Київськії гори.
Наш святий князь Володимир
Нарід весь обмив свій рідний
Йордан-водами святими,
Щоби правди став він гідний.
Де є віра в Боже слово,
Де любов є до Вітчизни -
Всіх вода-Йордан обновить,
Всіх Йордан-вода очистить.

Переказ із Біблії про це свято.

Хрещення господнє

Насправді хрещення Ісуса Христа відбулося через тридцять років після Різдва.

Ви вже чули про те, що Різдво святкували навіть язичники.

Хрестив його чоловік на ім'я Іоанн. Іоанн Предтеча жив у пустелі, носив одяг з верблюжої шерсті та весь час проводив у молитві. Їв він дуже мало. Бог велів йому йти на річку Йордан і сповістити людям про те, що скоро з'явиться Спаситель. Він говорив: «Покайтеся! Христос уже на землі!». Хто його слухав, того Іоанн хрестив у річці Йордан. Тому його християни називають Іоанном Хрестителем.

Коли Ісусу Христу сповнилося тридцять років, він також прийшов з міста Назарета до пророка хреститись. Іоанн Хреститель знав, що Христос ніколи не робив гріхів і саме він є Спасителем. Тому він став утримувати його: «Мені треба від Тебе хреститись, а не Тобі від мене».

Але Ісус Христос наполягав на хрещенні не тому, що це Йому потрібно, а для того, щоб освятити воду та зробити її джерелом освячення людини: «Допусти це тепер, тому що так належить виконати всю правду». І хрестився. Коли ж він виходив з води, небо відкрилось, і Дух Святий у вигляді голуба зійшов на Ісуса Христа. А з неба пролунав голос Бога Отця: «Це - Син Мій улюблений, в Якому Моє благовоління».

З тих пір і до наших часів у пам'ять про хрещення Ісуса Христа 19 січня ми святкуємо Водохреща. У церкві, а також на річці чи на озері після молитви віруючих Бог освячує воду, як колись освятив її Ісус. Свята вода, якщо з вірою прийняти її, допомагає хворим і здоровим, дає сили та зціляє від хвороб.

То хто ж відповість, чому свято Водохреща ще називають Богоявленням?

Пропоную провести гру-конкурс, який визначить переможців, обізнаних у цьому святі. 
Розділіться на дві команди. Оберіть собі капітана, придумайте назву команді. 

Умови гри-конкурсу: Починає та команда, якій випаде 1 місце за жеребкуванням. В козацькому кисеті (вишита торбинка) лежать записані на папірцях запитання. Капітан команди дістає папірець, читає завдання, радиться з членами своєї команди і після цього дає відповідь. Якщо команда не зможе виконати завдання, або виконає його не правильно, папірець передає другому капітану.

Переможе та команда, яка дасть більшу кількість відповідей. 

І ТУР 

1. Коли на Україні почали святкувати свято Водохреща? (З приходом християнства) 

2. Які назви має Водохреща? (Хрещення, Ордань, Йордань, Водосвяття, Богоявлення господнє) 

3. Як називається вечір напередодні Водохреща? (Другим Свят вечором або “Голодна кутя”) 

4. Коли спалюють "дідух", пускають на "теплий дух" і що це означає? 

(Пізно увечері 18.01. Це символічне паління зими, щоб “покинути кожух”) 

II ТУР 

1. Покажіть обряд кропління свяченою водою та написання хрестів. 
(Батько наливає в полумисок свяченої води і кропилом кропить всіх присутніх членів родини, примовляючи: “Дай, Боже, і на той рік діждатися”. Потім він кропить у сінях, в коморі та навколо хати. Молодший син йде за батьком, кусає перший пиріг – в сінях і пише хрести крейдою на тому місці, де покроплено, другий – в коморі, третій – на дворі). 

2. Покажіїь сценку, як повертаються дівчата з водою після освячення її на річці. Поясніть її суть. (Швиденько набирають у посудину і біжать, переганяючи одна одну додому. Вважалося, хто швидше прибіжить – раніше вийде заміж). 

3. Покажіть, як складають ложки після вечері. (Свої ложки після вечері всі складають у одну миску, а зверху – хлібину: “щоб хліб родився”). 

4. Покажіть,що робили хлопчаки, парубки і чоловіки увечері. (Проводили кулачні бої). 

III ТУР 

(Змагаються капітани) 

1. Які ви знаєте прикмети, пов'язані з Водохрещам? 

а) Якщо на Водохреща дерева вкриті інеєм, то на весні у відповідний день тижня, 
на який випадає свято (середа, четвер…) треба сіяти пшеницю: “вродить, як чай!”. 

б) Якщо на Водохреща день ясний, сонячний, то хліба в цьому році будуть чисті. 
Якщо ж день хмарний – у хліба буде багато “сажки”. 

в) Йде лапатий сніг – на врожай.

г) Під час освячення води йде сніг – добре роїтимуться бджоли. 

д) Тріщи, морозе, не тріщі, а минули Водохрещі. 

2. Яких неписаних законів дотримувались учасники кулачних боїв? (Спочатку чубились хлопчики, потім бились парубки і вже пізніше в бій вступали чоловіки. Лежачого не били. Коли хтось відходив і сідав на землю – це означало, що він вибув з гри). 

3. Що робили дівчата по обіді на Хрещення? (Бігали вмиватись до річки в “йорданській воді” – “щоб були рожеві лиця”). 

4. Чим займалася молодь після обіду на Водохреща? (Катались на конях, запряжених у сані, і заквітчаних квітами та стрічками). 

ВЕДУЧА: Запрошую капітанів підійти до столу. Покладіть листочки з запитаннями, на які ваша команда відповіла. Ми їх підрахуємо і визначимо команду, яка перемогла. 

Щедрі люди, добрі люди!

Хай добро і щастя буде!

Мир і спокій цій хатині,

Всій українській родині!