Година спілкування

Прості правила етикету.

Мета: уточнити поняття ввічливості; показати необхід-ність виконання правил культурної поведінки;  дати поняття про етикет; прищеплювати бажання  удосконалюватися, жити в культурному середовищі. 

Хід заняття
Бесіда. 
- Як ви думаєте, чи повинна кожна людина додержувати  загальних правил поведінки? 

-                     Навіщо вони потрібні? (Загальні правила поведінки допо­магають людям однаково сприймати, що погано, що добре, що красиве, а що непривабливе.) 
- Які загальні правила ви вже знаєте? (Кожна людина по­винна бути акуратною, охайною, ввічливою, щоб з нею було приємно спілкуватися. Вона повинна бути точною, вірною своїй обіцянці, щоб не спричиняти неприємностей іншим. ) 
Слово вчителя. 
Це прості, але дуже потрібні правила. Це свого роду угода між людьми: що є правильним, а що неправильним в їх поведінці, або, як то кажуть, що визнається, а що не визнається в суспільстві. Правила, що визначають поведінку людини в повсякденному житті й спілкуванні з іншими людьми, назвали етикетом. 
        Багато правил етикету виникло ще в глибокій давнині. Найбільш розумні, зручні й красиві людство пронесло через століття. Такі правила перетворилися на добрі традиції, яких вихована людина дотримує завжди. Не випадково багато прислів’їв, приказок, висловів народної мудрості 
відображають правила етикету. Задумайтеся над такими висловами: «Слухай більше, говори менше», «Пообіцяв щось зробити — зроби. Не можеш — не обіцяй», «Хоча не багатий, а гостеві радий», «Поважаючи людину, поважаєш себе». 
Розбір ситуацій 
Ситуація 1 
У клас входить учителька. Її руки зайняті книгами і зошитами. З нею привітно вітається Вітя. Він у цей час готував дошку до занять. Що повинен був зробити Вітя? ( Допомогти вчительці донести речі.) 
Ситуація 2 
Яка ситуація пропонується у вірші С. Михалкова «Одна рима». 
Шел трамвай десятый номер 
По бульварному кольцу. 
В нем сидело и стояло 
Сто пятнадцать человек. 
Люди входят и выходят, 
Продвигаются вперед, 
Пионеру Николаю 
Ехать очень хорошо. 
Он сидит на лучшем месте — 
Возле самого окна. 
У него коньки под мышкой: 
Он собрался на каток. 
Ситуації можна розіграти. 
Вдруг на пятой остановке, 
Опираясь на клюку, 
Бабка дряхлая влезает 
В переполненный вагон, 
Люди входят и выходят, 
Продвигаются вперед. 
Николай сидит, скучает. 
Бабка рядышком стоит. 
Вот вагон остановился 
Возле самого катка, 
И из этого вагона 
Вылезает пионер, 
На свободное местечко 
Захотелось бабке сесть, 
Оглянуться не успела — 
Место занято другим. 
Пионеру Валентину 
Ехать очень хорошо. 
Он сидит на лучшем месте, 
Возвращается с катка… 
Ситуація 3 
Як можна використати ситуацію з вірша А. Барто «Чому телефон зайнятий». 
По телефону день-деньской 
Нельзя к нам дозвониться! 
Живет народ у нас такой — 
Ответственные лица: 
Живут у нас три школьника 
Да первоклассник Коленька. 
Придут домой ученики — 
И начинаются звонки, 
Звонки без передышки. 
А кто звонит? Ученики, 
Такие же мальчишки. 
— Андрей, что задано, скажи? 
Ах, повторяем падежи? 
Все снова, по порядку? 
Ну ладно, трубку подержи, 
Я поищу тетрадку. 
— Сережа, вот какой вопрос: 
Ты полушария унес? 
Я в парте шарил, шарил, 
Нет карты полушарий. 
Не умолкают голоса, 
Взывает в трубке кто-то: 
— А по ботанике леса, 
Луга или болото? 
Звонят, звонят ученики… 
У них пустые дневники. 
У нас — звонки, звонки, звонки… 
Ситуація 4 
Назустріч Маші по коридору школи йде Євгенія Іванівна з іншою вчителькою. Як повинна привітатися Маша? 
Запитання до учнів. 
Чому, коли входиш у під’їзд, двері якого на пружині, або в метро двері, закриваючи, треба притримати рукою? 
Чому не можна їсти морозиво або тістечко в транспорті? 
Чому не можна сидіти у вагоні, поклавши ногу на ногу? 
Чому треба закривати рот рукою, коли чхаєш або каш-ляєш? 
Чому не можна жартувати над фізичними недоліками інших? 

Гра « можна — не можна». 
Учитель загадує учням маленькі загадки-ситуації, що вимагають короткої відповіді: можна чи не можна. 
Наприклад: 
Чи можна приходити в гості без запрошення? 
Чи можна штовхати інших при вході в транспорт? 
Чи можна брати без черги що-небудь в магазині? 
Чи можна поступатися місцем старшим? 
Чи можна подавати хлопчику пальта дівчаткам? 
Слово вчителя. 
Веселі правила хорошого тону записані в книзі польської письменниці Аліни Гольдникової «Хороші манери в малюнках і прикладах»: 
1. Не соромся того, що в тебе є голова, і не прагни втягувати її в плечі. Пошкодуй свою шию — адже вона відчуває тоді себе зовсім непотрібною. 
2. Не задирай голову вгору — невже ти так сильно турбуєшся, що тебе хто-небудь не помітить? 
3. Обличчя не повинне бути екраном, на якому безперервно прокручується фільм про твоє життя. Спокійний, привітний вираз обличчя — ось краще зі всього, що ти можеш придумати… 
4. Використання рук як покажчиків напряму вже давно вийшло з моди. 
5. Не забувай стригти нігті і пам’ятай — у тебе їх двадцять. 
6. Немає на землі кращого запаху, ніж запах чистоти. 
(Учитель демонструє декілька малюнків, на яких учні знаходять помилки відповідно до даних правил. )
А зараз я розповім вам казку про Етикет.

-                     Жив на світі хлопець на ім’я Етикет. Дуже вже хотілося йому прославитися, чимось відрізнятися від інших. Ніяк не хотілося бути схожим на всіх. Думав він, думав, як це зробити, але придумати не міг, і тоді пішов він до доброго чарівника: 
— Допоможи мені придумати щось таке, що зробило б мене помітним серед людей. Я хочу знайти своє обличчя, свою індивідуальність. 
— Добре,— сказав чарівник.— А як ти хочеш прославитися: добром чи злом? 
— Добром. Але як я взнаю, як треба поводити себе в тому або іншому випадку? Адже я не вмію. 
— А ти завжди подумай про те, що приємно і привабли-во для інших, а потім уже роби. 
— Не можу собі уявити. 
— Давай спробуємо. 
Чарівник змахнув чарівною паличкою, і на поляні з’явилися стіл, покритий червоною скатертиною, і стілець із різьбленою спинкою й вигнутими ніжками. 
— Сідай,— запросив чарівник. 
Хлопець підійшов до столу і спробував сісти на цей красивий стілець. Але ніяк не міг пристосуватися до нього і, щоб було зручніше, сперся ліктем на стіл. І раптом звідкись зверху пролунав вимогливий голос: 
— Не можна лягати грудьми на стіл — це не пляж. 
Можна покласти руки на край столу, але лікті треба притиснути до себе, щоб не заважати сусідам. 
— Але тут немає сусідів, — розгублено сказав хлопець, озираючись на всі боки. 
— Але вони можуть бути. А у твоїй подорожі будуть обов’язково,— сказав вимогливий голос.І хлопець слухняно сів, як того вимагав голос. Голос відразу полагіднішав і сказав: 
— Молодець. Ти здатний хлопець. В аристократичних сім’ях різних держав, щоб навчити юнаків сидіти за столом, укладали між тулубом і ліктями книгу і веліли її утримувати, поки сидиш за столом. Довго доводилося їм так тренуватися, щоб навчитися красиво сидіти. 
— Що ще я повинен зробити? — запитав підбадьорений цією розмовою хлопець. 
— Стежити за своєю поставою: плечі розпрямити, сісти прямо, але не напружено, а в природній позі.Хлопець спробував, але в нього не дуже вийшло. 
— Доведеться тобі подарувати чарівне дзеркало. Воно показуватиме, як правильно. І коли ти зумієш це засвоїти, тобі можна буде рухатися далі. 
І перед хлопцем з’явилося прямо на поляні чудової краси дзеркало. Воно заговорило ніжним голосом: 
— Дивися на мене уважно і запам’ятовуй. 
Перед хлопцем спочатку з’явилася чарівна дівчина, вона легкою ходою пройшла до столу і сіла прямо, природно, розпрямивши плечі, і легко поклала руки на край столу, тримаючи при цьому лікті притиснутими до себе. 
«Як красиво»,— подумав хлопець. 
А дівчина вже зникла, і з’явився юнак. Він так само красиво і просто підійшов до столу, сів. 
— Це дійсно дуже красиво і приємно,— вигукнув Етикет і теж легко пройшов і красиво сів до столу. Йому стало дуже зручно і радісно. І тут же він побачив себе в чарівному дзеркалі й сам собі дуже сподобався. 
— Сподобалося? — запитав чарівник. 
— Так, дуже. 
— Справді така поза за столом виглядає приємно. Вона підкреслює доцільність, красу і скромність поведінки, тому що в ній виявляється пошана до оточуючих і вміння думати про інших. І якщо ти завжди додержуватимеш цих принципів, то люди звернуть увагу і запам’ятають твоє ім’я. Я дарую тобі чарівний голос і чарівне дзеркало. Вони допоможуть тобі. І хай тебе скрізь супроводять благородні помисли і вчинки. 
Із цим напученням і відправився хлопець на ім’я Етикет у путь. Чи довго, чи коротко він ішов, але привела його дорога в небачене ним раніше місто, де панували свої звичаї й правила. Так, наприклад, при вході в місто стояв красиво сервірований стіл, і в місто міг увійти тільки той, хто витримував запропонований екзамен із сервіровки столу й уміння користуватися приборами і з’їсти запропоновані страви. 
— Здрастуйте, люди добрі,— сказав хлопець. — Чи не дозволите ви мені відвідати ваше місто? 
— Добридень, хлопцю,— відповідав церемоніймейстер.— Скажи нам своє ім’я і покуштуй нашої страви. 
Назвався  Етикет, підійшов до столу і сів так, як запам’яталося йому віддзеркалення в чарівному дзеркалі. 
— Красиво і добре ти сидиш,— сказав церемоніймейс-тер.— Скажи ж, які страви тобі подати і які прибори покласти? 
Задумався Етикет, які ж страви йому замовити. А голос 
шепоче: «Замовляй ті, які ти знаєш, як правильно і красиво їсти, якими приборами користуватися». 
— Дай я загляну в чарівне дзеркало. Можливо, там я побачу, як мені треба поводитися далі. 
І тут же перед ним у дзеркалі з’явився красиво сервір-ваний стіл. Він виглядав дуже апетитно. А голос при цьому вселяв: «Правила поведінки за столом будуються на основі розумності, гігієни і краси. Тому скатертина має бути завжди чистою. Щоб зберегти чистоту скатертини, потрібно користуватися серветками, підставками для приборів.Найбільше використовувані за столом ніж, виделка, десертна і чайна ложки». 
— А як треба їсти виделкою і ножем? — пошепки запитав хлопець. — Коли ними потрібно користуватися? І голос прошепотів хлопцеві, а в дзеркалі дівчина і юнак продемонстрували відповідь: 
— Виделка переносить їжу з тарілки в рот. Якщо продукт дуже твердий або жорсткий, щоб його можна було роздрібнити виделкою, його ріжуть ножем. 
— Коли їдять котлету або дрібно нарізану їжу, ніж не потрібен. 
— А коли їдять рибу, ніж потрібен? — запитав хлопець. 
— Рибу ножем не їдять, користуються або спеціальними приборами, або двома виделками, з яких одна переносить шматки в рот, інша допомагає відділяти кістки. Частіше в лівій руці тримають невеликий шматочок хліба, яким допомагають відділити кістки і підчіплювати на виделку шматки риби. 
— А які головні правила сервіровки столу?
— Увесь посуд ставиться по прямій лінії. Усе має бути під рукою. Те, що буде потрібно раніше, стоїть далі від тарілки, так зручніше брати. 
Ніж для м’яса кладеться праворуч від основної тарілки, лезом до неї, за ним — рибний ніж і закусочний (він менший). 
Зліва в такому ж порядку кладуться виделки. Ложка, опуклістю вниз, може лежати за тарілкою, ручкою вправо, або правіше за ніж. 
Бесіда. 
А ви, діти, що запам’ятали з цих правил? 
Чим же закінчилася подорож Етикету? (Учні фантазу­ють, намагаючись закінчити казку.) 
Гра «Хвости». 
Учитель читає речення, а учні за бажанням намагаються закінчити його, виказавши правила етикету. 
— Коли вчитель входить у клас, учні… (встають .) 
— Коли хтось з учнів входить в клас, він… (вітається.) 
— Коли звучить запрошення до столу, то хлопчики… (пропускають дівчат уперед, відсовують стільці, звільня­ючи їм місце, а потім, коли дівчата підходять до столу, присувають стільці.) 
— За столом треба сидіти… (прямо, не спиратися ліктем, лікті на стіл не класти). 
— На столі мають лежати такі прибори… 
— Якщо розмішуєш ложечкою цукор у чашці, ложка має… (не стукати об краї чашки). 
Заключне cлово вчителя. 
Правила доброї поведінки, уміння спілкуватися з людьми, визначати характер незнайомого співбесідника або внутрішні емоції своїх друзів треба вчитися з дитинства. 
Володіючи такими знаннями, вам легше буде досягати успіхів на складному і цікавому шляху, який називається життям.

Суцвіття

Мета: сформувати поняття про суцвіття, розглянути їх будову і різноманітність; навчити розпізнавати суцвіття на живому та гербарному матеріалі; з’ясувати значення суцвіть у житті рослини; продовжувати формувати логічне мислення, розвивати уяву, пам'ять, уміння робити висновки; виховувати естетичні смаки учнів, відповідальність за стан навколишнього середовища, бережливе ставлення до природи.

Тип уроку: комбінований.

Методи навчання: індивідуальне та фронтальне опитування, розповідь з елементами бесіди, демонстрація таблиць, малюнків, плакатів, фото різноманітних квіток та суцвіть, прийоми «Вірю – не вірю», «Знайди зайвого», «Збери букет», цифровий біологічний диктант, тест на встановлення відповідностей.

Хід уроку

І. Організаційний етап

ІІ. Актуалізація опор­них знань учнів

1.  «Вірю — не вірю».

Учням необхідно позначити пропоновані твердження познач­ками «+» — вірю або «–» — не вірю.

1) Квітка — це генеративний орган рослини.

2) Квітка забезпечує нестатеве розмноження.

3) Тонке стебло, на якому тримається квітка,— це квітколоже.

4) Оцвітина в рослини буває проста і подвійна.

5) Чашолистики не можуть захищати квітку від пошкодження, особливо в стані бутона.

6) У центрі квітки розташована маточка.

7) Маточка і тичинки — головні частини квітки.

8) Форма квітколожа може бути лише видовженою, пласкою.

9) На квітколожі розташовані такі частини квітки: чашолистики, пелюстки, маточки, тичинки.

10)     У вишні, сливи, шипшини квітки мають просту оцвітину.

11)     Кожна тичинка має тичинкову нитку, що закінчується пиляком.

12)     У шипшини, яблуні квітки двостатеві.

Відповіді:

1	2	3	4	5	6	7	8	9	10	11	12
+	–	–	+	–	+	+	–	+	–	–	+

2.  Цифровий біологічний диктант.

Вибрати ознаки:

І варіант — вітрозапильних рослин;

ІІ варіант — комахозапильних рослин.

1)         Великі та яскраві квітки.

2)         Дрібні яскраві квітки, зібрані в суцвіття.

3)         Наявність нектару.

4)         Дрібні неяскраві квітки, зібрані в суцвіття.

5)         Наявність нектарників.

6)         Багато пилку.

7)         Пилок дрібний, сухий, легкий.

8)         Пилок великий, липкий.

9)         Утворюють зарості.

10)       Цвітуть навесні до розпускання листків.

Відповіді: І варіант — 4, 6, 7, 9, 10; ІІ варіант — 1, 2, 3, 5, 8.

3.      «Збери букет» (робота в парах).

Учням пропонуються картки із зображеннями рослин. Один учень збирає букет з комахозапильних рослин, а інший — з вітрозапильних. Кожен учень пояснює свій вибір. Учитель доповнює відповіді дітей.

4.      «Знайди зайвого».

Вибрати зайвий термін і пояснити свій вибір.

•          Чашечка, маточка, приймочка, тичинка, віночок.

•          Тичинкова нитка, пиляк, квітконіжка.

•          Пелюстка, приймочка, стовпчик, зав’язь.

ІІІ. Повідомлення теми та мети. Мотивація навчальної діяльності

Учитель демонструє учням зображення або гербарії троянди і конвалії.

— Подивіться уважно на ці рослини і скажіть, чим вони відрізняються одна від одної.

— Як ви гадаєте, чому у троянди одна квітка, а у конвалії багато дрібних квіток, які зібрані у групи?

— Яке це має значення в житті рослин?

Сьогодні на уроці ми спробуємо дати відповіді на ці запитання.

Учитель називає тему уроку, учні записують її в зошитах.

ІV. Засвоєння нового матеріалу

1.         Поняття про суцвіття. Типи суцвіть

Суцвіття — це сукупність квіток однієї рослини, розміщених певним чином близько одна біля одної на пагоні. Суцвіття утворюють здебільшого рослини, що мають дрібні квітки.

Розрізняють прості й складні суцвіття. Простими називають суцвіття, у яких на нерозгалуженій осі в пазухах приквітників розміщені поодинокі квітки. Складні суцвіття утворюються з кількох простих за рахунок галуження головної осі.

Прості суцвіття:

•          китиця (люпин, капуста, смородина, біла акація, іван-чай, конвалія, черемха, конвалія, гадюча цибулька, грицики, гіацинт, наперстянка, барбарис): бічні квітки мають короткі квітконіжки і сидять на подовженій головній осі;

•          колос (подорожник, осока, вербена, скрученик, тризубець, парусник, заразиха): на головній видовженій осі розташовуються сидячі квітки;

•          початок (білокрильник, кукурудза, гадючник, кала, рогіз, антуріум, аїр): подібний до колоса, але має м’ясисту потовщену вісь;

•          сережки (верба, волоський горіх, ліщина, береза, тополя): відрізняється від колоса й китиці звисаючою головною віссю;

•          зонтик (первоцвіт, вишня, примула, чистотіл, цибуля, дягель): головна вісь коротка, бічні квітки ніби виходять з однієї точки на ніжках різної довжини й розташовуються куполоподібно або в одній площині;

•          головка (агалик-трава, шовковиця, конюшина, люцерна): головна вісь дуже коротка, квітки суцільно скупчені, майже без квітконіжок;

•          кошик (волошка, соняшник, хризантема, ромашка, кульбаба): численні дрібні сидячі квітки розташовані на сильно потовщеному і розширеному кінці вкороченої осі, що має увігнуту, плоску чи опуклу форму; зовні суцвіття захищене зеленим листям — обгорткою;

•          щиток (груша, яблуня, глід, пижмо): відрізняється від китиці тим, що нижні квітки мають довгі квітконіжки, унаслідок чого всі вони розташовуються в одній площині.

Складні суцвіття:

•          складна китиця, або волоть (тонконіг, овес, полин, тичинкове суцвіття кукурудзи, бузок, виноград, синюха, бузина червона, гадючник, буркун): головна довга вісь є китицею, а бічні її гілочки — прості китиці;

•          складний щиток (горобина, бузина, калина): головна вісь є щитком, бічні — кошики (деревій) або теж щитки;

•          складний колос (пшениця, ячмінь, жито): головна вісь галузиться на прості колоски;

•          складний зонтик (морква, кріп, петрушка, борщовик): бокові осі закінчуються не квітками, а простими зонтиками.

  

Запитання до учнів:

— Як ви гадаєте, яка рослина в Україні має найбільше суцвіття? (Соняшник.)

Якщо учні не знаходять правильної відповіді, то можна запропонувати їм розгадати загадки:

— Стоїть пан на току в зеленому ковпаку, а під тим ковпаком сімсот козаків.

— Сімсот соколят на одній подушці сплять.

Розповідь учителя

Дійсно, найбільше суцвіття в Україні має соняшник, діаметр його кошика іноді сягає
50 см і більше та налічує близько 1000 квіток. Але у світі трапляються рослини, які мають ще більшу кількість квіток у суцвітті.

Незвичайні суцвіття

•          Високо в Андах, у сухих напівпустелях, зростає неймовірна рослина — пуя. Суцвіття пуй, особливо великих видів, мають цілковито фантастичний вигляд, і їх навіть важко порівняти з якимись широко відомими речами… З розетки довгих листків вертикально вгору росте потужний стрижень завтовшки 50–90 см, від якого врізнобіч густою щіткою відходять квітконоси з квітами. Одне суцвіття, наприклад, у пуї Раймонда складається з 30 тис. квіток! Вони поступово зацвітають від низу доверху, створюючи яскраву вибухову хвилю барв. Цікавий факт: майже половина квіток у суцвітті пуї є стерильними — безплідними, вони слугують лише для приваблювання запилювачів.

•          Аморфофалус титанічний, поширений на о. Суматра, має величезне суцвіття (жовтий початок заввишки близько 5 м, огорнутий білим ззовні й темно-бордовим усередині покривалом завдовжки до 2,5 м). Коли в 1937 р. аморфофалус уперше зацвів у ботанічному саду Нью-Йорка, то працівники через його жахливий запах, що нагадує запах гнилої риби, змішаний із запахом спаленого цукру, були змушені працювати у протигазах.

2.         Біологічне значення суцвіть

— збільшується ймовірність запилення квіток;

— певні біологічні переваги має порядок розпускання квіток у суцвітті — пристосування до різних чинників запилення;

— тип суцвіття пов’язаний з певним типом супліддя і з пристосуванням до розповсюдження плодів і насіння.

V. Узагальнення і закріплення знань

1.  Тест на встановлення відповідності.

Суцвіття	Рослини
1   Китиця 2   Простий зонтик 3   Кошик 4   Складний колос 5   Щиток 6   Головка 7   Волоть	А   Соняшник Б   Конвалія В   Яблуня Г   Бузок Д   Жито Е   Конюшина Є   Кульбаба Ж Вишня

Відповіді: 1 — Б; 2 — Ж; 3 — А, Є; 4 — Д; 5 — В; 6 — Е; 7 — Г.

2. Тестові завдання з одним правильним варіантом відповіді.

1)         Покрив квітки, утворений чашолистиками і пелюстками, називається:

А квітконіжка В квітколоже

Б оцвітина Г маточка

2)         Статеве розмноження в рослин здійснюється:

А частинами тіла

Б гаметами

В спорами

3)         Квітки, які не мають тичинок, належать до:

А нестатевих В двостатевих

Б одностатевих Г неправильних

4)         Проста оцвітина може бути:

А чашечкоподібною

Б тичинкоподібною

В маточкоподібною

5)         Квітка — це видозміна:

А пагона Б листка В кореня

6)         Рослини, що містять тичинкові і маточкові квітки на одній рослині:

А дводомні В однодомні

Б одностатеві Г двостатеві

3.         Навести приклади одностатевих та двостатевих квіток у рослин.

Двостатеві: яблуня, груша, слива, суниця, жовтець. Одностатеві: конопля, тополя, кукурудза. У кукурудзи чоловічі квітки зібрані на верхівці у волотеподібні суцвіття, а жіночі — у суцвіття початок, що, як правило, формується в пазухах листків.

Фронтальна бесіда

1. Що таке суцвіття? Які вони бувають?

2. Чим відрізняються складні суцвіття від простих?

3. Яке біологічне значення мають суцвіття?

VІ. Підбиття підсумків уроку

VІІ. Домашнє завдання. Опрацювати §34. Дати відповідь на питання. Ст. 156 заповнити таблицю.

квітка – орган статевого розмноження

Мета: надати учням поняття про квітку як головний репродуктивний орган рослини, розкрити її суть, як видозміненого пагону, поглибити знання про будову рослинної квітки та біологічне значення її основних частин; розвивати вміння виявляти подібність у будові і зовнішньому вигляді квіток різноманітних рослин, формувати вміння розпізнавати різні органи квітки; виховувати естетичні цінності, любов та бережливе ставлення до природи.

Тип уроку: комбінований

Основні поняття та терміни: квітка, квітконіжка, квітколоже, оцвітина, чашечка, віночок,  тичинка, маточка, зав’язь.

Методи навчання: індивідуальне та фронтальне опитування, розповідь з елементами бесіди, демонстрація таблиць, малюнків, плакатів, фото різноманітних квіток, лабораторна робота, прийоми «Інтелектуальна бесіда», «Проблемне питання».

ХІД УРОКУ

І. Організаційний момент

ІІ. Актуалізація опорних знань і вмінь

Прийом «Інтелектуальна розминка»

1.                      Що таке розмноження?

2.                      Що таке вегетативне розмноження в рослин?

3.                      Які бувають його типи?

4.                      Що таке природне і штучне вегетативне розмноження?

5.                      Як відбувається природне вегетативне розмноження?

6.                      Як відбувається штучне вегетативне розмноження?

ІІІ. Мотивація навчально-пізнавальної діяльності

У 1818 р. натураліст Жозеф Арнольд подорожував тропічними лісами Суматри. Він побачив величезну квітку, що ніби була приклеєна до землі. Від неї йшов сильний неприємний запах гнилого м’яса. Квітка мала діаметр 1 м і масу 5 кг. У неї було п’ять червоних з плямами пелюсток, злегка загнутих на кінцях. Посередині квітки була впадина з великою кількістю тичинок і маточок. На честь ученого, котрий вперше побачив і описав цю квітку, її назвали рафлезією Арнольда. Листки у цієї рослини відсутні. Вона паразитує винятково на дикому винограді.

Отже, сьогодні на уроці ми детально розглянемо будову квітки, їх різноманітність.

Проблемне питання:

— Чи задумувались ви колись про те, яке значення для рослини мають квітки. Як ви думаєте, з чим може бути пов’язана величезна різноманітність квіток за розмірами, будовою та формою?

IV. Надання нового матеріалу

КВІТКА ТА ЇЇ БУДОВА

Квітка – це спеціальний орган насінного розмноження рослин. Вона представляє собою вкорочений та обмежений у своєму рості видозмінений пагін, що є репродуктивним, тобто генеративним органом.

У рослинній квітці розрізняють такі частини оцвітину, маточку і тичинки. Знаходяться вони в квітколожі. Це розширена частина квітконіжки. Квітконіжка представляє собою видовжене продовження стебла. В тому випадку, коли квітконіжки укорочені та непомітні, то такі квітки називаються сидячими. До них належить конюшина, подорожник, соняшник.

Оцвітина квітки складається з окремих чашолистиків та пелюстків, які утворюють віночок. Квіткова чашечка та віночок існують вільно-пелюсткові (наприклад, малина, грицики, шипшина) та зросло-пелюстковимі (дзвоники, картопля, кульбаба). У випадку, якщо в оцвітині квітки є і чашечка, і віночок, то така оцвітина називається подвійною, а коли віночок і чашечка не виділяється, то оцвітина проста.

Якщо крізь квітки можна уявно провести кілька площин симетрії, то їх називають правильними. До них належать такі рослини як яблуня, гвоздика. А якщо одну або навіть жодної — неправильними. Це відомі всім шавлія та квасоля.

Основні частини квітки рослини – це маточка і тичинка.

Тичинка утворюється пиляком та тичинковою ниточкою. Пиляк містить  4 гнізда, в яких формується пилок.

Маточка складається із нижньої дещо розширеної частини, так званої  зав’язі, видовженого стовпчика (може бути не в всіх квіток) та верхньої частини, яка називається приймочка маточки. На внутрішніх стінках рослинної зав’язі міститься один чи декілька насінних зачатків. Зовнішні покриви насінного зачатку між собою не зростаються, таким чином залишається отвір, який називається пилковхід. Із цього насінного зачатку в результаті запилення і запліднення формується насінина, а із зав’язі утворюється оплодень. Разом вони формують плід. Також інколи в утворенні плоду приймають участь деякі інші частини квітки, досить часто ним є квітколоже.

РІЗНОМАНІТНІСТЬ КВІТОК

За положенням квітки розрізняють зав’язь нижню та верхню.

Ті квітки, які мають і маточки, і тичинки називаються двостатевими. А ті, що мають лише маточки — маточкові або ж лише тичинки – тичинкові. І перші і другі – відносяться до одностатевих.

Тичинкові або ж  маточкові квітки бувають розташовані на одній рослині, тоді вони називаються однодомними або на різних — дводомними.

V. Закріплення знань і вмінь

ЛАБОРАТОРНА РОБОТА N 9. БУДОВА КВІТОКи

Мета: познайомитися на практиці з будовою та різноманітністю квіток; навчитись їх визначати.

Обладнання й матеріали: зразки та колекції рослин, які мають різні типи квіток, лупа, підручник, зошит.

Хід роботи

1. Уважно розгляньте наявні у вас квітки. Зрівняйте між собою їхню будову.

2. У квітках знайдіть наступні елементи: маточку, тичинку, квітконіжку, квітколоже, оцвітину.

3. У зошитах замалюйте схему будови квітки, на якій позначте головні елементти квітки.

4. Відберіть квітку, яка має тичинку. В ній відокремте тичинку, а на ній знайдіть тичинкову нитку та пиляк.

5. У зошитах намалюйте тичинку, а на ній позначте тичинкову нитку та пиляк.

6. З квітки з маточкою відокремте маточку. Знайдіть на ній зав’язь, рильце маточки, стовпчик.

7. Замалюйте в зошит маточку та позначте основні її елементи.

8. Наявні у  вас квітки розподіліть на дві групи. В першу зберіть квітки, які мають просту оцвітину, а іншу — з подвійною оцвітиною.

9. Підрахуйте скільки членів оцвітини в квітках.

10. Знайдіть серед квіток правильні й неправильні за симетрією.

11. Знайдіть одностатеві квітки та двостатеві.

12. На основі отриманих данних заповніть таблицю

Різноманітність квіток

Рослина	Кількість чашолистків, зрослі чи ні	Кількість пелюсток, зрослі чи ні	Правильна квітка чи неправильна	Одностатева чи двостатева
Яблуня Тюльпан Шипшина Нарцис Вишня Дзвоники Фіалка Суниця	5, не зрослі Відсутні 5, не зрослі 5, зрослі 5, не зрослі 5, не зрослі 5, не зрослі 10, не зрослися	5, вільні 6, вільні 5, вільні 6, вільні 5, вільні 5, зрослися 5, вільні 5, вільні	Правильна Правильна Правильна Правильна Правильна Правильна Неправильна Правильна	Двостатева

13.Зробіть висновок про функції які виконує кожна з частин квітки.

VI. Підведення підсумків

VIІ. Надання домашнього завдання. Опрацювати § 32, закінчити лабораторну роботу.