Суцвіття

Мета: сформувати поняття про суцвіття, розглянути їх будову і різноманітність; навчити розпізнавати суцвіття на живому та гербарному матеріалі; з’ясувати значення суцвіть у житті рослини; продовжувати формувати логічне мислення, розвивати уяву, пам'ять, уміння робити висновки; виховувати естетичні смаки учнів, відповідальність за стан навколишнього середовища, бережливе ставлення до природи.

Тип уроку: комбінований.

Методи навчання: індивідуальне та фронтальне опитування, розповідь з елементами бесіди, демонстрація таблиць, малюнків, плакатів, фото різноманітних квіток та суцвіть, прийоми «Вірю – не вірю», «Знайди зайвого», «Збери букет», цифровий біологічний диктант, тест на встановлення відповідностей.

Хід уроку

І. Організаційний етап

ІІ. Актуалізація опор­них знань учнів

1.  «Вірю — не вірю».

Учням необхідно позначити пропоновані твердження познач­ками «+» — вірю або «–» — не вірю.

1) Квітка — це генеративний орган рослини.

2) Квітка забезпечує нестатеве розмноження.

3) Тонке стебло, на якому тримається квітка,— це квітколоже.

4) Оцвітина в рослини буває проста і подвійна.

5) Чашолистики не можуть захищати квітку від пошкодження, особливо в стані бутона.

6) У центрі квітки розташована маточка.

7) Маточка і тичинки — головні частини квітки.

8) Форма квітколожа може бути лише видовженою, пласкою.

9) На квітколожі розташовані такі частини квітки: чашолистики, пелюстки, маточки, тичинки.

10)     У вишні, сливи, шипшини квітки мають просту оцвітину.

11)     Кожна тичинка має тичинкову нитку, що закінчується пиляком.

12)     У шипшини, яблуні квітки двостатеві.

Відповіді:

1	2	3	4	5	6	7	8	9	10	11	12
+	–	–	+	–	+	+	–	+	–	–	+

2.  Цифровий біологічний диктант.

Вибрати ознаки:

І варіант — вітрозапильних рослин;

ІІ варіант — комахозапильних рослин.

1)         Великі та яскраві квітки.

2)         Дрібні яскраві квітки, зібрані в суцвіття.

3)         Наявність нектару.

4)         Дрібні неяскраві квітки, зібрані в суцвіття.

5)         Наявність нектарників.

6)         Багато пилку.

7)         Пилок дрібний, сухий, легкий.

8)         Пилок великий, липкий.

9)         Утворюють зарості.

10)       Цвітуть навесні до розпускання листків.

Відповіді: І варіант — 4, 6, 7, 9, 10; ІІ варіант — 1, 2, 3, 5, 8.

3.      «Збери букет» (робота в парах).

Учням пропонуються картки із зображеннями рослин. Один учень збирає букет з комахозапильних рослин, а інший — з вітрозапильних. Кожен учень пояснює свій вибір. Учитель доповнює відповіді дітей.

4.      «Знайди зайвого».

Вибрати зайвий термін і пояснити свій вибір.

•          Чашечка, маточка, приймочка, тичинка, віночок.

•          Тичинкова нитка, пиляк, квітконіжка.

•          Пелюстка, приймочка, стовпчик, зав’язь.

ІІІ. Повідомлення теми та мети. Мотивація навчальної діяльності

Учитель демонструє учням зображення або гербарії троянди і конвалії.

— Подивіться уважно на ці рослини і скажіть, чим вони відрізняються одна від одної.

— Як ви гадаєте, чому у троянди одна квітка, а у конвалії багато дрібних квіток, які зібрані у групи?

— Яке це має значення в житті рослин?

Сьогодні на уроці ми спробуємо дати відповіді на ці запитання.

Учитель називає тему уроку, учні записують її в зошитах.

ІV. Засвоєння нового матеріалу

1.         Поняття про суцвіття. Типи суцвіть

Суцвіття — це сукупність квіток однієї рослини, розміщених певним чином близько одна біля одної на пагоні. Суцвіття утворюють здебільшого рослини, що мають дрібні квітки.

Розрізняють прості й складні суцвіття. Простими називають суцвіття, у яких на нерозгалуженій осі в пазухах приквітників розміщені поодинокі квітки. Складні суцвіття утворюються з кількох простих за рахунок галуження головної осі.

Прості суцвіття:

•          китиця (люпин, капуста, смородина, біла акація, іван-чай, конвалія, черемха, конвалія, гадюча цибулька, грицики, гіацинт, наперстянка, барбарис): бічні квітки мають короткі квітконіжки і сидять на подовженій головній осі;

•          колос (подорожник, осока, вербена, скрученик, тризубець, парусник, заразиха): на головній видовженій осі розташовуються сидячі квітки;

•          початок (білокрильник, кукурудза, гадючник, кала, рогіз, антуріум, аїр): подібний до колоса, але має м’ясисту потовщену вісь;

•          сережки (верба, волоський горіх, ліщина, береза, тополя): відрізняється від колоса й китиці звисаючою головною віссю;

•          зонтик (первоцвіт, вишня, примула, чистотіл, цибуля, дягель): головна вісь коротка, бічні квітки ніби виходять з однієї точки на ніжках різної довжини й розташовуються куполоподібно або в одній площині;

•          головка (агалик-трава, шовковиця, конюшина, люцерна): головна вісь дуже коротка, квітки суцільно скупчені, майже без квітконіжок;

•          кошик (волошка, соняшник, хризантема, ромашка, кульбаба): численні дрібні сидячі квітки розташовані на сильно потовщеному і розширеному кінці вкороченої осі, що має увігнуту, плоску чи опуклу форму; зовні суцвіття захищене зеленим листям — обгорткою;

•          щиток (груша, яблуня, глід, пижмо): відрізняється від китиці тим, що нижні квітки мають довгі квітконіжки, унаслідок чого всі вони розташовуються в одній площині.

Складні суцвіття:

•          складна китиця, або волоть (тонконіг, овес, полин, тичинкове суцвіття кукурудзи, бузок, виноград, синюха, бузина червона, гадючник, буркун): головна довга вісь є китицею, а бічні її гілочки — прості китиці;

•          складний щиток (горобина, бузина, калина): головна вісь є щитком, бічні — кошики (деревій) або теж щитки;

•          складний колос (пшениця, ячмінь, жито): головна вісь галузиться на прості колоски;

•          складний зонтик (морква, кріп, петрушка, борщовик): бокові осі закінчуються не квітками, а простими зонтиками.

  

Запитання до учнів:

— Як ви гадаєте, яка рослина в Україні має найбільше суцвіття? (Соняшник.)

Якщо учні не знаходять правильної відповіді, то можна запропонувати їм розгадати загадки:

— Стоїть пан на току в зеленому ковпаку, а під тим ковпаком сімсот козаків.

— Сімсот соколят на одній подушці сплять.

Розповідь учителя

Дійсно, найбільше суцвіття в Україні має соняшник, діаметр його кошика іноді сягає
50 см і більше та налічує близько 1000 квіток. Але у світі трапляються рослини, які мають ще більшу кількість квіток у суцвітті.

Незвичайні суцвіття

•          Високо в Андах, у сухих напівпустелях, зростає неймовірна рослина — пуя. Суцвіття пуй, особливо великих видів, мають цілковито фантастичний вигляд, і їх навіть важко порівняти з якимись широко відомими речами… З розетки довгих листків вертикально вгору росте потужний стрижень завтовшки 50–90 см, від якого врізнобіч густою щіткою відходять квітконоси з квітами. Одне суцвіття, наприклад, у пуї Раймонда складається з 30 тис. квіток! Вони поступово зацвітають від низу доверху, створюючи яскраву вибухову хвилю барв. Цікавий факт: майже половина квіток у суцвітті пуї є стерильними — безплідними, вони слугують лише для приваблювання запилювачів.

•          Аморфофалус титанічний, поширений на о. Суматра, має величезне суцвіття (жовтий початок заввишки близько 5 м, огорнутий білим ззовні й темно-бордовим усередині покривалом завдовжки до 2,5 м). Коли в 1937 р. аморфофалус уперше зацвів у ботанічному саду Нью-Йорка, то працівники через його жахливий запах, що нагадує запах гнилої риби, змішаний із запахом спаленого цукру, були змушені працювати у протигазах.

2.         Біологічне значення суцвіть

— збільшується ймовірність запилення квіток;

— певні біологічні переваги має порядок розпускання квіток у суцвітті — пристосування до різних чинників запилення;

— тип суцвіття пов’язаний з певним типом супліддя і з пристосуванням до розповсюдження плодів і насіння.

V. Узагальнення і закріплення знань

1.  Тест на встановлення відповідності.

Суцвіття	Рослини
1   Китиця 2   Простий зонтик 3   Кошик 4   Складний колос 5   Щиток 6   Головка 7   Волоть	А   Соняшник Б   Конвалія В   Яблуня Г   Бузок Д   Жито Е   Конюшина Є   Кульбаба Ж Вишня

Відповіді: 1 — Б; 2 — Ж; 3 — А, Є; 4 — Д; 5 — В; 6 — Е; 7 — Г.

2. Тестові завдання з одним правильним варіантом відповіді.

1)         Покрив квітки, утворений чашолистиками і пелюстками, називається:

А квітконіжка В квітколоже

Б оцвітина Г маточка

2)         Статеве розмноження в рослин здійснюється:

А частинами тіла

Б гаметами

В спорами

3)         Квітки, які не мають тичинок, належать до:

А нестатевих В двостатевих

Б одностатевих Г неправильних

4)         Проста оцвітина може бути:

А чашечкоподібною

Б тичинкоподібною

В маточкоподібною

5)         Квітка — це видозміна:

А пагона Б листка В кореня

6)         Рослини, що містять тичинкові і маточкові квітки на одній рослині:

А дводомні В однодомні

Б одностатеві Г двостатеві

3.         Навести приклади одностатевих та двостатевих квіток у рослин.

Двостатеві: яблуня, груша, слива, суниця, жовтець. Одностатеві: конопля, тополя, кукурудза. У кукурудзи чоловічі квітки зібрані на верхівці у волотеподібні суцвіття, а жіночі — у суцвіття початок, що, як правило, формується в пазухах листків.

Фронтальна бесіда

1. Що таке суцвіття? Які вони бувають?

2. Чим відрізняються складні суцвіття від простих?

3. Яке біологічне значення мають суцвіття?

VІ. Підбиття підсумків уроку

VІІ. Домашнє завдання. Опрацювати §34. Дати відповідь на питання. Ст. 156 заповнити таблицю.