Виховна година до святкування Водохреща

Мета: поглибити знання учнів про свято Водохреща, звичаї, обряди, традиції, пов'язані з циклом Різдвяних свят; виховувати повагу до традицій наших прапрадідів, патріотизм, милосердя, почуття прекрасного, любити  та шанувати свій рідний край.

Шановні діти! Сьогодні наш виховний захід присвячений завершенню різдвяного циклу свят. Усі ви знаєте ці свята, але з кожним наступним поколінням традиції святкування забуваються, відходять у минуле. Тому, щоб зберегти пам'ять про наших предків, про їхні звичаї та обряди, ми вирішили провести виховний захід на тему «А що третє свято - святе Водохреща».

Дівчатка співають різдвяну пісню «Добрий вечір тобі, пане господарю».

ВЕДУЧА:

Вечір напередодні Хрещення називається другий Свят-вечір або "Голодна кутя". Ця назва пішла від того, що доти, доки не посвятять воду, люди не їли. Напередодні Водохреща, на покуття, робили хрестики із соломи та чіпляли біля вікон, обіч віконних рам і дверей. Вони виконували роль оберегів від нечистої сили, котра у дні свят уважалась особливо небезпечною. Надвечір ішли до церкви, де святили воду. Свяченою водою господар кропив всіх членів сім'ї, хату, подвір'я, криницю, свійських тварин, окрім курей і свиней, малював хрести крейдою на дверях, воротях, господарських будівлях, аби залякати нечисту силу. 

Сідали вечеряти, коли вже засяє вечірня зоря. Вечеряли пісними стравами. По вечері діти проганяли кутю, б'ючи знадвору палицями в причілок хати, примовляючи: 

Тікай, кутя, із покуття, 

А узвар - на базар, 

Паляниці, лишайтесь па полиці, 

А дідух на теплий дух, 

Щоб покинути кожух. 

Як стемніє, виносять і спалюють "дідух", пускають його на теплий дух. 

Свято Водохреща відбувалося 19 січня на річці або біля криниці. Напередодні чоловіки вирубували на льоду великий хрест, обливали його червоним буряковим соком. Тут відбувалася Божа служба. Кульмінаційним моментом свята було занурення священиком хреста у воду. З цього часу вода вважалася освяченою. 

Парубки в цей час випускали голубів у небо, а чоловіки - стріляли з рушниць: давали звістку Богу, що його син Ісус охрещений. Освячена вода вважалася цілющою. Нею напували хворих, По обіді молодь гуляла, каталась на конях, проводила кулачні бої…

Ось як у своєму вірші Ярослав Вільшанко описує свято Водохреща:

Там, на річці на Йордані
Там Господь Христос хрестився,
З рук Хрестителя Івана
У святій водичці вмився.
Розійшлися Апостоли
Ген на гори, ген за води,
Голосили Боже слово
І хрестили всі народи.
І святий Андрій - апостол
Воду цю приніс за море,
Нашим Дніпром плив він просто
Аж де Київськії гори.
Наш святий князь Володимир
Нарід весь обмив свій рідний
Йордан-водами святими,
Щоби правди став він гідний.
Де є віра в Боже слово,
Де любов є до Вітчизни -
Всіх вода-Йордан обновить,
Всіх Йордан-вода очистить.

Переказ із Біблії про це свято.

Хрещення господнє

Насправді хрещення Ісуса Христа відбулося через тридцять років після Різдва.

Ви вже чули про те, що Різдво святкували навіть язичники.

Хрестив його чоловік на ім'я Іоанн. Іоанн Предтеча жив у пустелі, носив одяг з верблюжої шерсті та весь час проводив у молитві. Їв він дуже мало. Бог велів йому йти на річку Йордан і сповістити людям про те, що скоро з'явиться Спаситель. Він говорив: «Покайтеся! Христос уже на землі!». Хто його слухав, того Іоанн хрестив у річці Йордан. Тому його християни називають Іоанном Хрестителем.

Коли Ісусу Христу сповнилося тридцять років, він також прийшов з міста Назарета до пророка хреститись. Іоанн Хреститель знав, що Христос ніколи не робив гріхів і саме він є Спасителем. Тому він став утримувати його: «Мені треба від Тебе хреститись, а не Тобі від мене».

Але Ісус Христос наполягав на хрещенні не тому, що це Йому потрібно, а для того, щоб освятити воду та зробити її джерелом освячення людини: «Допусти це тепер, тому що так належить виконати всю правду». І хрестився. Коли ж він виходив з води, небо відкрилось, і Дух Святий у вигляді голуба зійшов на Ісуса Христа. А з неба пролунав голос Бога Отця: «Це - Син Мій улюблений, в Якому Моє благовоління».

З тих пір і до наших часів у пам'ять про хрещення Ісуса Христа 19 січня ми святкуємо Водохреща. У церкві, а також на річці чи на озері після молитви віруючих Бог освячує воду, як колись освятив її Ісус. Свята вода, якщо з вірою прийняти її, допомагає хворим і здоровим, дає сили та зціляє від хвороб.

То хто ж відповість, чому свято Водохреща ще називають Богоявленням?

Пропоную провести гру-конкурс, який визначить переможців, обізнаних у цьому святі. 
Розділіться на дві команди. Оберіть собі капітана, придумайте назву команді. 

Умови гри-конкурсу: Починає та команда, якій випаде 1 місце за жеребкуванням. В козацькому кисеті (вишита торбинка) лежать записані на папірцях запитання. Капітан команди дістає папірець, читає завдання, радиться з членами своєї команди і після цього дає відповідь. Якщо команда не зможе виконати завдання, або виконає його не правильно, папірець передає другому капітану.

Переможе та команда, яка дасть більшу кількість відповідей. 

І ТУР 

1. Коли на Україні почали святкувати свято Водохреща? (З приходом християнства) 

2. Які назви має Водохреща? (Хрещення, Ордань, Йордань, Водосвяття, Богоявлення господнє) 

3. Як називається вечір напередодні Водохреща? (Другим Свят вечором або “Голодна кутя”) 

4. Коли спалюють "дідух", пускають на "теплий дух" і що це означає? 

(Пізно увечері 18.01. Це символічне паління зими, щоб “покинути кожух”) 

II ТУР 

1. Покажіть обряд кропління свяченою водою та написання хрестів. 
(Батько наливає в полумисок свяченої води і кропилом кропить всіх присутніх членів родини, примовляючи: “Дай, Боже, і на той рік діждатися”. Потім він кропить у сінях, в коморі та навколо хати. Молодший син йде за батьком, кусає перший пиріг – в сінях і пише хрести крейдою на тому місці, де покроплено, другий – в коморі, третій – на дворі). 

2. Покажіїь сценку, як повертаються дівчата з водою після освячення її на річці. Поясніть її суть. (Швиденько набирають у посудину і біжать, переганяючи одна одну додому. Вважалося, хто швидше прибіжить – раніше вийде заміж). 

3. Покажіть, як складають ложки після вечері. (Свої ложки після вечері всі складають у одну миску, а зверху – хлібину: “щоб хліб родився”). 

4. Покажіть,що робили хлопчаки, парубки і чоловіки увечері. (Проводили кулачні бої). 

III ТУР 

(Змагаються капітани) 

1. Які ви знаєте прикмети, пов'язані з Водохрещам? 

а) Якщо на Водохреща дерева вкриті інеєм, то на весні у відповідний день тижня, 
на який випадає свято (середа, четвер…) треба сіяти пшеницю: “вродить, як чай!”. 

б) Якщо на Водохреща день ясний, сонячний, то хліба в цьому році будуть чисті. 
Якщо ж день хмарний – у хліба буде багато “сажки”. 

в) Йде лапатий сніг – на врожай.

г) Під час освячення води йде сніг – добре роїтимуться бджоли. 

д) Тріщи, морозе, не тріщі, а минули Водохрещі. 

2. Яких неписаних законів дотримувались учасники кулачних боїв? (Спочатку чубились хлопчики, потім бились парубки і вже пізніше в бій вступали чоловіки. Лежачого не били. Коли хтось відходив і сідав на землю – це означало, що він вибув з гри). 

3. Що робили дівчата по обіді на Хрещення? (Бігали вмиватись до річки в “йорданській воді” – “щоб були рожеві лиця”). 

4. Чим займалася молодь після обіду на Водохреща? (Катались на конях, запряжених у сані, і заквітчаних квітами та стрічками). 

ВЕДУЧА: Запрошую капітанів підійти до столу. Покладіть листочки з запитаннями, на які ваша команда відповіла. Ми їх підрахуємо і визначимо команду, яка перемогла. 

Щедрі люди, добрі люди!

Хай добро і щастя буде!

Мир і спокій цій хатині,

Всій українській родині!