Загальна характеристика  Голонасінних.

Мета: ознайомити учнів із загальними ознаками голонасінних рослин; сформувати поняття про особливості будови і розмноження  голонасінних; розглянути переваги голонасінних перед вищими споровими рослинами; продовжувати формувати логічне мислення, розвивати уяву, пам'ять, уміння робити логічні висновки; здійснювати екологічне й естетичне виховання учнів; виховувати дбайливе ставлення до природи.

Тип уроку: комбінований.

Методи навчання: індивідуальне та фронтальне опитування, розповідь з елементами бесіди, демонстрація зображень різноманітних Голонасінних, малюнків, плакатів, таблиць, фото, самостійна робота з підручником, прийоми «Інтелектуальна розминка», «Доповни речення», «Вірю – не вірю».

Хід уроку:

І. Організаційний момент

ІІ. Актуалізація опорних знань

Прийом «Інтелектуальна розминка»

1.                  Назвіть найхарактерніші ознаки папоротеподібних?

2.                  Чому спорангії в папоротей розміщені з нижнього боку листків?

3.                  Де поширені папоротеподібні?

4.                  Які папороті поширені в Україні?

5.                  Яке значення папоротеподібних у природі?

6.                  Яку роль відіграють папороті в житті людини?

Прийом «Доповни речення»

1. Покоління, що переважає в життєвому циклі папоротей. (Спорофіт)

2. Зібрання спорангіїв у мохів. (Коробочка)

3. Наукова назва зозулиного льону. (Політрих звичайний)

4. Зібрання спорангіїв у хвоща. (Спороносна зона – стробіли)

5. Найбільший за кількістю видів відділ серед спорових рослин. (Мохоподібні)

6. Вони свої спори містять на нижньому боці листків. Вони мають кореневища. (Папоротеподібні)

7. Їхні спори застосовують для пересипання деталей, в піротехніці та для феєрверків. (Плауноподібні)

8. У цього відділу є літні та весняні рослини. (Хвощеподібні)

9. Ця рослина є лікарською. Вона є індикатором кислих ґрунтів. (Хвощ польовий)

10. У мохів функцію коренів виконують … (ризоїди)

11. Зміну статевого покоління нестатевим у циклі розвитку вищих спорових рослин називають…  (чергування поколінь)

12. У хвощеподібних фотосинтез відбувається у… (стеблі).

ІІІ. Повідомлення теми та мети. Мотивація навчальної діяльності.

Діти чи знаєте ви, що …

·                    Природа – це бездонна діжка, а ліс – це скатертина – самобранка

·                    Ярослав Мудрий тисячу років тому видав указ про суворе покарання за вирубання та підпалювання лісу.

·                    Петро І заборонив нищити ліс під ріллю по берегах річок, вирубати цінні породи дерев.

·                    Основні принципи взаємин в українському суспільстві визначається Конституцією України, де в статті 66 визначено:

·                    Кожний громадян України забов’язаний не заподіювати шкоду природі, культурній спадщині, відшкодовувати завдані ним збитки.

Вчитель: Тисячоліттями людина використовує ліс – вічнозелене багатство. Діти, які у Вас слова асоціюються з словом ліс? (діти говорять слова, вчитель записує їх на дошці – хвоя, шишки, сосна, ялинка)

Вчитель: Тема нашого уроку «Загальна характеристика Голонасінних рослин»

На сьогоднішньому уроці ми познайомимося із загальною характеристикою голонасінних, вивчимо особливості будови й життєдіяльності, прослідуємо еволюцію голонасінних, чому вони вічнозелені.

Відповіді на ці запитання ми дізнаємося на уроці.

ІV. Вивчення нового матеріалу.

Еволюція Голонасінних.

Мезозойську еру в історії Землі називають ерою Голонасінних. Вони панували на Землі, бо мали переваги над споровими. Це були перші насінні рослини і вони були схожі на папороті. У пермському періоді вже значно поширилися хвойні рослини, які розмножувалися за допомогою насіння. Поява насінини – це значний ароморфоз в еволюції рослин. Насіння на відміну від спор захищене від висихання насінною шкіркою, велике за розмірами, тобто має великий запас поживних речовин, необхідний для проростання й розвитку зародка. Насінина швидко дозріває, а розмноження відбувається без участі води.Гаметофіт  голонасінних розвивається за рахунок поживних речовин спорофіта. Спора – це одноклітинне утворення, яке дає гаметофіт, а насінина – багатоклітинне утворення, що містить зародок і запас поживних речовин для його розвитку.

  Весною в основі молодих пагонів видно скупчення зеленувато-жовтих чоловічих шишок. У них достигає пилок, деформуються чоловічі статеві клітини.

Жіночі шишки поодинокі, червонуваті – бурі і розмішені на верхівках молодих гілок. На жіночій шишці зверніть увагу у вас шишки на столі лежать  дуже добре видно центральну вісь, на якій знаходяться покривні й насінні луски на яких лежать відкрито насінні зачатки. Як тільки пилок потрапляє на насінні зачатки відбувається запилення. З пилкового зерна проростає пилкова трубка – це шлях до яйцеклітини, де рухаються два спермії отже у голонасінних пилкова трубка дає можливість процесу запліднення відбуватися без води. Із заплідненої зиготи формується зародок.

Учитель: Діти, а які життєві форми рослин ви знаєте (Діти відповідають, що існують життєві форми рослин – це дерево, кущі, трави), а які ж характерні життєві форми для Голонасінних?

Відповідь учня:Для гологасінних характерні життєві форми це дерева, кущі, переважно вічнозелені рослини.

Вчитель:  Діти, сьогодні відомо близько 800 сучасних видів Голонасінних рослин. Голонасінні поширені на всіх континентах. Голонасінні розмножуються насінням, але у них відсутні квітки і плоди. Це дерев’янисті переважно вічнозелені рослини. В одних видів листки великі, розсічені, а інші дрібні, найчастіше у вигляді голок, лусок. До відділу Голонасінних належить кілька класів, але переважна більшість видів Голонасінних об’єднана в клас Хвойні, назва класу походить від листків, що мають вигляд голок, які ще називають хвоя, їх називають іще шишконосними – через шишки, у яких знаходиться насінина. Представниками класу хвойних є сосна сибірська, ялинка Європейська, модрина, яловець, кедр.

Листки, або хвоя сосни мають зелений колір, листя у вигляді голок, які мають округлу або ребристу форму на поперечному розрізі. Сосна однодомна рослина. На парті у мене гілочка сосна з маленькою шишечкою. Шишки – це вкорочені та обмежені у рості видозмінені пагони, у яких листки перетворені на луски. У сосни є чоловічі та жіночі шишки. Моя гілочка сосни має червонуваті шишки – це жіночі, у яких є два насінних зачатки. Чоловічі шишки –сіро-жовті, на кожній лускі розміщені по два пиляки, в яких відбувається формування пилкових зерен, які вітер переносить на великі відстані.

А чому вітер так легко переносить пилкові зерна?

Пилкове зерно вкрите двома оболонками, у двох місцях ці оболонки мають між собою заповнені повітрям порожнини, які полегшують пилок, тому вітер переносить його на великі відстані.

Отже діти рід Сосна найвідоміший серед хвойних рослин. Сосна – світлолюбива рослина. В Україні із загальної площі лісів у 8,6 млн. га на соснові припадає 2,2 млн. га . 1 га 50- річного соснового лісу виділяє за рік 5,6 тонн О₂ та понад 500 кг летких речовин – фітонцидів.

Вчитель: Діти, а де ж використовують сосну звичайну.

Неабияке значення сосни звичайної у медицині. Кожна хвоїнка – очищувач повітря. Фітонциди – легкі речовини вбивають збудників туберкульозу. Тому повітря в соснових лісах цілюще, майже позбавлене мікроорганізмів. У хвоїнках сосни міститься багато вітамінів. З кожного дерева збирають до 10 кг хвої, я якої можна добути 1 г каротину і 15 г вітаміну С, а це річна норма для однієї людини. З хвої сосни виготовляють мазі, бальзами, які допомагають під час захворювань, а в результаті сухої перегонки соснової деревини одержують активоване вугілля. У народній медицині настої хвої застосовують як відхаркувальний засіб, сечогінний, протизапальний, жовчогінний засіб, а відвар бруньок – у разі рахіту, алергії, цинги, гастриту, туберкульозу, захворювань печінки, чудово освіжають, бадьорять, відновляють сили ароматизовані ванни із хвої. Хвойна ванна знімає втому, головний біль, покращує настрій.

-                     Діти, а хвойні дерева тільки служать людині?

Сосна служить не лише людині. Майже протягом усього року сосновою хвоєю харчується глухар. Для лося найкраща зимова їжа – це соснові гілки і кора. Білки ласують сосновим насінням, яке вміло витягують із гілок. Настій хвої на цукровому сиропі дають бджолам і одержують мед бурштинового кольору з приємним ніжним смаком.

Люди з давніх давен вірили у богів покровителів усього живого на Землі, були свої опікуни у природі, а на згадку про двох давньогрецьких богинь і сьогодні узагальнено називають рослинне царство – флорою, а тваринне – фауною. Надзвичайно важливу роль у формуванні особистості відіграють казки, легенди, прикмети, вірші, сповіді про наших супутників – рослин і тварин. Це перлини народної мудрості, що дійшли до нас із сивої давнини. Послухайте одну з них: чому хвойні дерева не скидають на зиму свого листя?

Чому хвойні дерева не скидають на зиму свого листя?

Було це під осінь, давним-давно. Пташки відлітали у вирій, де зажди було тепло й зелено і де пташкам є досить поживи. Одна пташка скалічила собі крильце і не могла відлетіти зі своїми товаришами. Вона залишилась одна і мусила перебути зиму в нашім краї.

-                     Найкраще мені буде у лісі,- думає собі пташечка. - Деревина має гарне,густе листя, допоможе мені і дасть раду, як і що робити, коли сніги випадуть і мороз потисне.

Першим ділом вона звернулась до берези.

-                     Прекрасна березо, - сказала пташечка, - у мене зламане крило,  дозволь мені оселитися у твоїх гілочках, щоб почекати, доки мої товариші повернуться.

-                     Ні, - відповіла береза. – ми тут у лісі маємо свої лісові пташечки, яким мусимо допомагати.

Пішла пташечка до дуба і просить про допомогу. Дуб також відправив її ні з чим. Він боявся, що пташечка поклює жолуді.

Простила пташечка бука, граба та ліщину, але всі вони не прийняли її під свій захист. Зажурилася вона, вирішила піднятися у гори.

Аж тут почувся голос:

-                     Пташечко маленька, куди ти хочеш летіти?

-                     Я й сама не знаю куди, голод і холод докучають мені, - сумно відповідала пташечка.

-                     Тоді йди до мене, - сказала молода ялинка. – Глянь, ось гілочка, тут буде тепло, можеш сидіти на ній цілу зиму.

-                     А мої гілочки захищатимуть тебе від північного вітру, - обізвалась смерека, що росла по сусідству.

-                     І я тобі допоможу, - відізвався ялівець з того боку ялини. – можеш ласувати цілу зиму моїми ягодами.

Так оселилась наша пташечка на гілочках привітної ялини, смерека дала їй захист від холодного північного вітру, а ялівець годував своїми ягодами.

Одного дня подув північний вітер, заморозив листя. Всі дерева стали сумні, втратили зелені блискучі листочки.

-                     Чи можу я заморозити листя всіх дерев? – спитав вітер мороза, який володів землею.

-                     Ні, - сказав зимовий цар. – З дерев, які дали бідній пташині притулок і оселю, не можна листків стрясати.

І від того часу з ялини, смереки, сосни, ялівцю не опадає листя, стоять вони вічно зеленими і влітку, і взимку, захищають птахів від негоди.

Діти ви сьогодні на уроці познайомилися з загальними ознаками голонасінних рослин, особливостями будови і різноманітністю. Яка ж роль голонасінних у природі та господарської діяльності людини?

По – перше Голонасінні утворюють величезні площі хвойних  і мішаних лісів, які людина кожний рік насаджує кожну рослину своїми руками.

·                    голонасінні збагачують повітря киснем

·                    ліси регулюють танення снігу, рівень води в річках, поглинають шуми, послабляють силу вітрів, закріплюють піски

·                    ліс – це «домівка» тварин

·                    деревина голонасінних слугує цінною сировиною для виготовлення  меблів, шпал для залізниць, стовпів

·                    сировина для виготовлення високоякісних сортів паперу

·                    хвоя голонасінних багата вітамінами особливо С.

·                    із живиці ялини отримують особливу речовину – комфорту, яка поліпшує діяльність серцевого м’яза

·                    ефірні олії отримані із живиці застосовують при виготовленні парфумів, у кондитерській та медичній промисловості

·                    велика різноманітність форм крони голонасінних, їхня краса має естетичне значення.

ІV. Узагальнення і систематизація вивченого.

«Вірю — не вірю».

Учням необхідно позначити пропоновані твердження позначками «+» — вірю або «–» — не вірю.

1) Життєві форми голонасінних — дерева, кущі, трави.

2) Молоді жіночі шишки сосни жовті, а чоловічі — бурі.

3) Запилення голонасінних здійснюється вітром.

4) Сосна та ялина належать до голонасінних рослин.

5) В Україні найбільш поширені гінкгові.

6) Насіння в голонасінних лежить на лусках шишок «голо», незахищено.

7) Серед голонасінних є квіткові рослини.

8) Шишки хвойних бувають чоловічі і жіночі.

9) Живиця — це смола хвойних рослин.

10) У хвойних немає листків, а є маленькі голочки — хвоя.

11) Деякі голонасінні не утворюють насіння.

12) Голонасінні мають потужну стрижневу кореневу систему.

Відповіді:

1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12

– – + + – + – + + – – +

VІ. Підсумки уроку, аргументація оцінок.

VІІ. Домашнє завдання. Вивчити §38 за підручником. Дати відповідь на запитання.