Клас Головоногі. Роль молюсків в екосистемах, їх значення для людини

 Мета: познайомити учнів з головоногими молюсками: особливостями їх зовнішньої і внутрішньої будови та головними процесами життєдіяльності, розвивати вміння визначати роль молюсків в природі і житті людини; поглибити знання учнів про різноманітність молюсків; з’ясувати значення молюсків у природі та в житті людини; удосконалювати навички самостійної роботи з підручником, додатковим матеріалом, малюнками; розвивати пізнавальний інтерес та вміння застосовувати набуті знання на практиці; формувати розуміння того, що людина — частина природи.виховувати бережливе ставлення до природи, в тому числі до молюсків.

Тип уроку: комбінований. 

Методи навчання: індивідуальне та фронтальне опитування, розповідь з елементами бесіди, демонстрація малюнків, картин, фото з головоногими молюсками, самостійна робота з підручником, прийом «Мозкова атака».

Хід уроку

І. Організаційний етап

ІІ. Актуалізація опорних знань учнів

Прийом «Мозкова атака»

1. Які головні ознаки двостулкових молюсків?

2. У чому виявляється відповідність назви беззубки будові та способу її життя?

3. Які особливості будови травної системи беззубки і чим вони пояснюються?

4. Назви відмінності у будові кровоносної системи двостулкових і черевоногих молюсків.

5. Чим різняться життєві цикли беззубки і ставковика?

6. Чому беззубка не має головного мозку, а її нервова система простої будови?

Цифровий біологічний диктант.

Учитель зачитує твердження, учні вибирають їхні номери відповідно до свого варіанта.

I варіант — представники класу Черевоногі;

II варіант — представники класу Двостулкові;

III варіант — представники класу Головоногі.

1. Перлівниця

2. Голий слимак

3. Кальмар

4. Жабурниця (беззубка)

5. Котушка рогова

6. Виноградний слимак

7. Восьминіг

8. Морський гребінець

9. Мітра

10. Устриця

11. Рапана

12. Янтарка

13. Каракатиця

14. Ставковик великий

15. Дрейсена

16. Корабельний черв’як

17. Тридакна велетенська

18. Наутилус

19. Перлова скойка річкова

Відповідь:

I варіант — 2, 5, 6, 9, 11, 12, 14; 

II варіант — 1, 4, 8, 10, 15, 16, 17, 19;

III варіант — 3, 7, 13, 18.

ІІІ. Повідомлення теми та мети. Мотивація навчальної діяльності

Одна з давніх легенд розповідає, що собака пастуха царя Фінікса (який правив містом Тир у ІІ ст. до н. е.) випадково розгризла черепашку молюска мурекса і її морда стала криваво-пурпуровою. Цар Фінікс збагнув, що із черепашки мурекса можна здобути фарбу — пурпур. Одяг, пофарбований пурпуром, в усіх давніх країнах носили тільки царі та вищі сановники.

— Чому звичайні люди не носили одяг, пофарбований пурпуром? (Обговорення запитання.)

Одяг коштував дуже дорого: 1 кг пофарбованої в пурпур шерсті коштував приблизно 4 тис. марок. А 1 г пурпуру можна було добути лише з 10 тисяч молюсків.

Сьогодні на уроці ми розглянемо, яке значення мають молюски в житті людини та яка їх роль у природі.

ІV. Засвоєння нового матеріалу

КЛАС ГОЛОВОНОГІ МОЛЮСКИ

Розглянемо зовнішній вигляд, спосіб життя, будову тіла і системи органів головоногихна прикладі восьминога звичайного, якого ще називають спрутом.

ЗОВНІШНІЙ ВИГЛЯД І СПОСІБ ЖИТТЯ

Восьминіг — велика істота, його маса сягає 25 кілограмів. Тіло восьминога складається з голови й тулуба. На його голові, навколо рота, розміщені 8 щупалець завдовжки до 3 метрів. Щупальця головоногих — це дуже видозмінена і розщеплена передня частина ноги первісного молюска, від якого похо¬дять сучасні головоногі. Щупальця — це так звані «руки» й «ноги» восьминога, за їх допомогою він ловить здобич, влаштовує житло і пересувається по дну. На кожномущупальці розташовані два ряди присосків, на голові — пара великих очей.

Черепашка у восьминога недорозвинена і розташована не зовні, а під шкірою у вигляді хрящових пластинок. Його тулуб огортає мантія. Тіло рите шкірою, яка містить спеціальні клітини з пігментами — логічними барвниками. Ці клітини з трьох наявних усередині цих кольорів здатністворювати гаму різноманітних відтінків. Усі колірні перетворення можна спостерігати під час подразнювання восьминога

Цікаво!У мистецтві змінювати своє забарвлення немає рівних каракатиці. Вона не лише миттєво міняє відтінки кольору, а й може зробитися смугастою, плямистою або навітьсіро-буро-малиновою з облямівкою.

Восьминіг може крокувати по дну або плавати. Плавання головоногих молюсків доречноназвати польотом, бо воно здійснюється за рахунок реактивної сили. Випорскуючи струмінь води з мантійної порожнини, молюск дістає імпульс, що швидко штовхає його в протилежнийбік. Наприклад, найкращі підводні літуни — кальмари — розганяються до 70 км/год і вискакують з води на висоту триповерхового будинку.

Восьминіг — це хижа тварина теплих морів. Він шукає собі надійний притулок на дні: розколинув скелі або водорий у рифі. Проте може й сам влаштувати житло, стягуючи докупи камені, черепашки молюсків або панцирі крабів, яких уполював. Зі своєї «хатинки» він вистромлює двоє довгих щупалець і чатує на здобич. Захопивши тварину щупальцями з присосками, восьминіг убиває її отрутою слинних залоз, а потім подрібнює твердим роговим дзьобом. Він легко руйнує панцир найбільшого краба або стулки черепашки молюска.

Цікаво! Дослідники, які безпосередньо вивчали восьминогів, не вважають їх чудовиськами.На їх думку, це доброзичливі, розумні істоти, яких легко приручити. Відомі випадки, коли спрути звикали до уподобаної людини, впізнавали серед багатьох інших і приязно обіймали її ногу або руку.

БУДОВА ТІЛА

Восьминіг має двобічносиметричну будову тіла. У нього добре розвинений внутрішній скелет, який захищає мозок, підтримує очі й щупальця.

ТРАВНА СИСТЕМА

Травна система восьминога доволі розвинена. Рот міститься біля основи щупалець, далі розташована глотка, а в ній — роговий дзьоб і язик з терткою. В глотку відкриваються протоки слинних залоз. Від глотки починається довгий стравохід, який переходить у шлунок, куди відкри¬ваються протоки травних залоз. Від шлунка бере початок тонкий кишечник, що закінчується задньою кишкою. В неї входять протоки чорнильного мішка. Унікальною є здатність головоногих, зокрема й восьминога, у разі небезпеки утворювати «димову завісу», викидаючи порцію «чорнила». Це допомагає тварині не лише сховатися від ворога, а й на якийсь час позбавляє нападника нюху.

ВИДІЛЬНА СИСТЕМА 

Видільна система складається з чотирьох нирок.

ДИХАЛЬНА СИСТЕМА

У мантійній порожнині восьминога міститься пара зябер. Скорочування й розслаблювання м'язів мантії забезпечує постійне надходження води, насиченої киснем.

КРОВОНОСНА СИСТЕМА

У восьминога лише частина крові виливається в порожнину тіла, а решта постійно циркулює по судинах. Кров восьминога блакитного кольору, бо містить мідь. Тварина має три серця: головне і два додаткових. Головне серце трикамерне і складається з двох передсердь і шлуночка.Воно розганяє кров по всьому організму, а додаткові серця лише проштовхують її крізь зябра.

НЕРВОВА СИСТЕМА

Мозок восьминога добре розвинений і має зачатки сірої речовини — скупчення нервових клітин, які забезпечують складну поведінку і процес мислення. Серед безхребетних тваринвосьминогів вважають «інтелектуалами». У них непогана пам'ять, їх досить легко приручити і можна дресирувати.

ОРГАНИ ЧУТТЯ

Органи чуття добре розвинені. Очі восьминога мають складну будову. У нього також розвинені органи рівноваги, дотику, нюху і смаку.

РОЗМНОЖЕННЯ І РОЗВИТОК

Восьминоги — роздільностатеві тварини. Самка відкладає яйця в гнізді, захищеному огорожею з каменів або інших підводних предметів. Вона дуже дбайлива мати: протягом чотирьох місяців охороняє яйця, перебирає і погладжує їх, очищує від будь-якого сміття, неодмінно обливає водою і при цьому нічого не їсть. Більшість самок, виснажених своїми материнськими обов’язками, звичайно гине. Розвиток у восьминогів прямий — з яєць з’являються крихітні тваринки з дуже коротенькими щупальцями.

РІЗНОМАНІТНІСТЬ ГОЛОВОНОГИХ МОЛЮСКІВ

Цей клас об’єднує близько 650 видів тварин. Примітивний головоногий молюск наутилус має багато щупалець. У нього збереглася тверда спірально закручена черепашка. Таку саму черепашку мали давні предки цих молюсків — амоніти, закам’янілі рештки яких легко знайти в завалах каменя-пісковика десь на берегах Дніпра.

Жили амоніти протягом 400 млн років і вимерли 80 млн років тому. Деякі види цих викопних молюсків вирізнялися дивовижними розмірами (близько 3 м у діаметрі).

Цікаво! Пам’ятаєш, як називався підводний корабель капітана Немо? — «Наутилус! Це слово означає назву головоногого молюска.

До цього класу належать також кальмари і каракатиці. Кальмари це найрозвинутіші головоногі молюски. Вони мають плавці й 10 щупалець з присосками та гачками. Проте найбільше дивують очі кальмарів. В одних вони стирчать угору, нагадуючи телескоп, в інших — висять на стебельцях, а деякі мають асиметричні очі. В такому разі кальмар великим оком дивиться на глибині, де завжди панує темрява, а маленьким біля поверхні води, бо тут набагато світліше. Трапляються глибоководні кальмари з термоскопічними очима, що здатні сприймати теплові промені. Таких очей не має жодна інша тварина.

Цікаво! Особливу групу становлять гігантські кальмари, яких у природі понад 10 видів. Протягом багатьох століть побутували легенди про морських чудовиськ розміром з будинок, із величезними очима і довжелезними руками, які спроможні затягти під воду корабель. Лише наприкінці XIX століття напевно встановили факт існування подібної тварини. Найбільший з викинутих хвилями на берег гігантських кальмарів мав масу тіла близько 8 тонн, а щупальця завдовжки до 20 метрів! Своїми щупальцями цей спрут міг би торкнутися вікна шостого поверху.

 Роль молюсків в екосистемах та значення в житті людини.  

Чимало черепашок молюсків використовували як грошову одиницю. Такі гроші були в давнину в Америці, Азії, Африці та Австралії. Найпопулярнішою була маленька мушля ципрея-монета, або каурі-монета. Перші згадки про неї датовано ІІІ тис. до н. е., коли такі гроші були поширені на території Китаю, звідки пізніше перекочували до Індії та Центральної Азії, а зго-дом — і до Африки. Саме в Африці ця «валюта» протрималася найдовше — аж до середини ХІХ ст. Приблизно від 1000 року ципреї перевозили торговельним шляхом караванами верблюдів через Аравію, Єгипет до р. Нігер у Сенегалі. Пізніше, коли транспортувати каурі почали португальці, голландці й англійці, черепашки мандрували морським шляхом аж до Гвінейської затоки. Але основною територією, де черепашка каурі була обіговою монетою, стали Індія та багато країн Африки, де, наприклад, одне яйце коштувало 8 каурі, курка в різних країнах і в різний час — 30–150, шкура лева — 4000–8000 каурі. В Уганді в середині ХІХ ст. корова коштувала 2500 каурі, коза — 500, курка — 25, бивень слона (близько 25 кг) — 1000 каурі. У цей час торгівля черепашками цих молюсків сягнула величезного розмаху, про що свідчать збережені донині торгові книги, де записано, що в ХІХ ст. лише в Західну Африку було ввезено 75 млрд мушель, загальна вага яких становила близько 115 тис. тонн. Ці черепашки функціонували як гроші також у північноамериканських племен. Проте грошовою одиницею були не лише ципреї, а й частини черепашки наземного молюска ахатини (зокрема в Анголі).

Це цікаво

Перший публічний музей — Музеум Традесканціанум, де зберігалася велика колекція мушель молюсків, було відкрито в Ламбеті біля Лондона 1656 р. Тоді музеї, доступні для широ-кого кола глядачів, почали створювати в багатьох країнах Європи. У них збирали колекції, які раніше після смерті власника розпродавали на аукціонах і вони безслідно зникали. Наприкінці XVII ст. (з 1682 до 1695 р.) побачила світ перша наукова праця про молюсків «Натуральна істо-рія мушель» Мартіна Лістера, а в середині XVIІI ст. шведський учений Карл Лінней розробив наукову класифікацію тварин, зокрема й деяких молюсків.

Охорона молюсків

Бесіда (постановка проблемного питання)

— Чому в озерах та річках зменшується чисельність молюсків?

— Поясніть, чому необхідно охороняти молюсків.

В останнє видання Червоної книги України (2009) увійшов список із 20 видів молюсків. У порівнянні з попереднім виданням (1994) до нового було включено на 8 видів більше.

Ставковик потовщений

В Україні ставковик потовщений трапляється лише в Криму. Точних даних про чисель-ність виду немає. Чинники, які впливають на чисельність, не вивчено, оскільки вид трапляється дуже рідко. Вид населяє занурену вищу водяну рослинність на невеликій глибині у прибережжі проточних та стоячих водойм, у тому числі тих, які часто пересихають влітку, та калюжі. Чере-пашка у ставковика невелика, висококонічної або яйцеподібно-конічної форми, помірно тверда. Має до 6 витків, які сильно здуті (майже ступінчасті), розділені глибокою сутурою (швом). Ви-сота черепашки більша за її ширину в 1,7 разу. Останній оберт становить близько 0,8 висоти че-репашки. Поверхня черепашки лискуча, з тонкими лініями наростання. Устя яйцеподібне, його висота становить 0,5 висоти всієї черепашки. Отвір устя повністю закритий. Висота черепашки — до 11,5 мм, довжина — 20–25 мм. Режим збереження популяцій та заходи з охорони біотопів — розмноження та розведення у спеціально створених умовах — не здійснювалися.

Вид, можливо, має значення як проміжний хазяїн паразитичних червів.

Гранарія зернова

Дуже рідко трапляється в Українських Карпатах та на Заході Поділля. Мешкає на вапня-кових скелях на безліссі. У головних біотопах — приблизно 10–15 особин на 1 м2. Причина зниження чисельності — антропогенний тиск на біотопи в рекреаційних зонах.

Черепашка гранарії широковеретеноподібна, рогового кольору, з 8–9 витками та внутрі-шнім армуванням останнього витка, добре помітним з устя. Висота черепашки — 7,5–9,5 мм, ширина — 2,8–3,5 мм.

Равлик кришечковий струмковий

В Україні вид трапляється лише в південно-східній частині гірського Криму.

У головних біотопах густота чисельності молюска — 10–15 особин на 1 м2.

Причина зміни чисельності — деградація природних місць проживання. Вид мешкає в дубових та букових лісах. Черепашка сіра, верхні витки рожеві, клубкоподібна, з 4,5 витками, остракальною спіральною і більш розвиненою радіальною скульптурою та устям, що має кри-шечку. Висота черепашки — 13–16 мм, ширина — 12–14,5 мм.

V. Узагальнення і закріплення знань

 «Тест для друга»

Скласти три тестові завдання формату А (з однією правильною відповіддю) для однокласників.

 «Цікаві запитання».

Це трапилося у 1235 р. біля західних берегів Франції. Ірландець на прізвище Вілтон потра-пив на безлюдний острів унаслідок аварії корабля. На нього чекала голодна смерть. Що робити? Вілтон зробив з морської трави сітку, устромив у мул гілки і натягнув на них сітку. Хотів спій-мати птаха, а спіймав… чорно-синіх молюсків. Вони і врятували життя Вілтону. Кого спіймав Вілтон? (Вілтон спіймав мідій, м’ясо яких і вирішив скуштувати.)

VІ. Підбиття підсумків уроку

VІІ. Домашнє завдання. Опрацювати §30, дати відповідь на запитання в кінці параграфу.