среда, 21 января 2015 г.


Мета уроку: ознайомити учнів з особливостями розмноження й поводження риб і роллю сезонних явищ у їхньому житті; продовжувати формувати логічне мислення, розвивати уяву, пам'ять, уміння робити логічні висновки; виховувати бережливе ставлення до природи.
Тип уроку: комбінований.
Методи навчання: індивідуальне та фронтальне опитування, розповідь з елементами бесіди, демонстрація малюнків, картин, фото з різноманітними представниками класу Хрящові риби, самостійна робота  з підручником, прийом «Закінчи речення», «Мозкова атака», «Термінологічне лото».
Базові поняття і терміни уроку: статева система, роздільностатевість, гермафродитизм, нерест, прохідні й напівпрохідні риби, турбота про потомство, личинки, мальки, інстинкт, сезонні явища, післянерестовий нагул, зимівля, замор.
ХІД УРОКУ
І. Організаційний момент
IІ. Актуалізація опорних знань
1.                      Назвіть характерні ознаки класу Кісткові риби.
2.                      Як улаштовані покриви тіла кісткових риб?
3.                      Як улаштовані органи дихання кісткових риб?
4.                      Як улаштовані органи травлення кісткових риб?
5.                      Як улаштовані органи кровообігу кісткових риб?
6.                      Як улаштовані органи виділення кісткових риб?
7.                      Із яких органів складається опорно-рухова система риб?
«Закінчи речення»
1. У кісткових риб форма тіла… (обтічна).
2. Ковзати у воді рибі допомагають… і… (луска і слиз).
3. Скелет складається із… (черепа, хребта, скелета плавців).
4. У хребті виділяють два відділи – … (тулубний і хвостовий).
5. До парних плавців належать… (грудні і черевні).
6. За допомогою парних плавців риби можуть робити… (повороти).
7. На зябрових дугах розташовані… (зяброві пелюстки і тичинки).
8. Серце риби… (двокамерне).
9. На голові риб розташовані… (рот, ніздрі, великі очі).
10. На межі голови й тулуба є кісткові пластинки, які закривають зябра, - це… (зяброві кришки).
11. Травна система у риб починається… (ротовим отвором).
12. Напівпрозора кісткова пластинка із зубчастими краями – це… (луска).

ІІІ. Повідомлення теми  та мети. Мотивація навчальної діяльності.
Без вітрила і весел, без мотора і компаса пливуть вони, підкоряючись поклику природи, долаючи тисячі кілометрів і безпомилково знаходячи місце, де проклюнулися з ікринки. Як риби це роблять?
IV. Вивчення нового матеріалу
Статевими залозами риб є сім’яники та яєчники. Більшість кісткових риб роздільностатеві, але трапляються й випадки гермафродитизму (наприклад, морський окунь). Запліднення в більшості кісткових риб зовнішнє, у деяких видів внутрішнє. Розміри яєць (ікринок) кісткових риб у різних видів різні, але в цілому вони набагато менші, ніж у хрящових.
Кісткові риби, як правило, роздільностатеві тварини, але інколи трапляються і гермафродити (наприклад, морський окунь). Статеві залози, як правило, парні й мають статеві протоки, через які статеві клітини виводяться назовні. Для більшості кісткових риб характерне зовнішнє запліднення, але відомі види із внутрішнім заплідненням (гуппі).
Відкладання самками ікри з подальшим її заплідненням сім'яною рідиною самців називають нерестом. Для розмноження риби шукають місця, придатні для відкладання ікри і розвитку нащадків. Багато видів риб розмножується у тих самих водоймах, де й живуть (наприклад, сазан, річковий окунь, сом). Інші види долають великі відстані, щоб дістатися до місць розмноження. При цьому вони можуть змінювати своє звичне середовище існування на інше: одні з них мігрують на нерест із морів до річок, інші - навпаки.
Таких риб називають прохідними. До прохідних риб належать осетри, горбуша, лососі та ін.
Наприклад, для відкладання ікри великі табуни горбуші прямують до верхів'я річок, рухаючись проти течії. При цьому вони долають усі перешкоди: пороги, невеликі водоспади тощо. У верхів'ях річок риби перед нерестом роблять невелике заглиблення на дні - «гніздо». Самки відкладають до нього ікру, а самці поливають її своїми статевими продуктами. Дорослі особини закривають гніздо невеликим шаром гальки чи піску та повертаються назад. Горбуша, яка йде на нерест, втрачає здатність до живлення. За час нерестового ходу риби цього виду долають сотні кілометрів шляху і після розмноження гинуть. У інших прохідних риб розмноження повторюється і наступними роками, але перед тим вони повертаються до свого звичного місця існування.
Протягом нересту риби часто змінюють своє забарвлення, стають значно яскравішими. У деяких видів у цей час з'являються нові утвори: у лящів, приміром, на лусці - хрящові нарости, а у самки гірчака - довгий яйцеклад. У самців горбуші виростає горб на спині (звідки і назва цієї загалом стрункої риби), а щелепи витягуються та викривлюються.
Інший цікавий приклад міграції прохідних риб - нерест річкового вугра. Звичайно він живе у прісних водоймах Європи (в Україні трапляється на Волині в Шацьких озерах), але на нерест прямує до Саргасового моря (центральна частина Атлантичного океану). Звідти дорослі особини не повертаються. Лише личинки з теплою течією повертаються до річок Північної Європи, де виростають до розмірів дорослих особин.
Починається з моменту нересту (відкладання самками ікри з подальшим її заплідненням насінною рідиною самців). Час від відкладання яйця до виходу з нього личинки називається інкубаційним періодом. Його тривалість різна в різних видів і може змінюватися під впливом температури. Розвиток кісткових риб непрямий, але личинкова стадія дуже коротка. Личинки ростуть і перетворюються на мальків, які відрізняються від дорослих особин лише розміром тіла.
Час від відкладення ікри риб до виходу з неї личинок - інкубаційний період - залежить від температури води. Розвиток ікри більшості риб України, які нерестяться навесні та влітку, триває від трьох до восьми діб. У тих видів, нерест яких відбувається восени та взимку (наприклад, лососі, миньок), розвиток ікри триває до весни.
У переважної більшості кісткових риб розвиток непрямий. З ікринки виходить маленька личинка, що має лише розвинені непарні плавці; кишечник в неї не функціонує, а живиться вона поживними речовинами жовточного мішка, розташованого на черевному боці. Згодом запас жовтка вичерпується, личинка починає живитись одноклітинними організмами, а потім їжею, яку споживають і дорослі риби. У неї з'являються парні плавці й личинка перетворюється на молоду рибку - малька. У деяких видів (наприклад, у акваріумних гуппі) зародок розвивається до малька всередині ікринки в материнському організмі, й народжується вже сформована маленька рибка (прямий розвиток).
Більшість кісткових риб не турбується про потомство: віднерестившись, вони кидають ікру напризволяще. Оскільки при цьому багато ікри гине, то такі види риб відкладають величезну її кількість, з якої до дорослого стану доживає лише незначна кількість особин. (наприклад, риба-місяць – до 300 млн. ікринок).
Менше ікри відкладають ті види риб, які проявляють певну турботу про нащадків. Наприклад, самка карепрокта камчатського відкладає ікру під панцир краба. Деякі види охороняють кладку або розміщають її у важкодоступних для хижаків місцях. Так, самці триголкової колючки, поширеної і в Україні, влаштовує на дні водойми гніздо з частин водяних рослин, скріплюючи їх клейкими виділеннями залоз шкіри будують для ікри гнізда, які потім охороняють. Гніздо з протилежних боків має отвори. Самки колючки відкладають у нього по 20-100 ікринок. Упродовж 10-15 діб самець захищає гніздо, при цьому він за допомогою биття плавців створює рух води через нього, щоб забезпечити постійне надходження кисню до ікри, що розвивається.
Гірчак (цей вид теж живе у прісних водоймах України) захищає нащадків інакше. Під час нересту у самки виростає довгий яйцеклад, за допомогою якого вона відкладає невелику кількість ікри у мантійну порожнину двостулкових прісноводних молюсків. Захищена таким чином ікра розвивається в молюску, постійно маючи достатньо кисню і поживних решток.
У самців морської голки та морського коника на нижньому боці тіла є шкірні згортки, що утворюють своєрідний мішок, у який самки відкладають невелику кількість ікри; там само розвивається і молодь. Самки африканської тиляпії та самець апогону виношують ікру в ротоглотковій порожнині, в яку в разі небезпеки можуть ховатися і мальки.
Сезонними явищами в житті риб є нерест, післянерестовий нагул і зимівля. Під час зимівлі відбувається різке зниження активності риб під впливом зниження температури води в зимовий сезон. У риб теплих водойм зимівля відсутня. Післянерестовий нагул необхідний для відновлення запасу поживних речовин після розмноження. Він не спостерігається в тих риб, які розмножуються один раз у житті. Нерест риб може відбуватися там, де вони живуть постійно, або в більш віддалених водоймах. На основі цього виокремлюють групу прохідних риб. Розмноження цих риб відбувається в прісних, а розвиток і ріст — у солоних водах, або навпаки. Так, лососеві нерестяться в річках, а їхній ріст відбувається в морі, вугри нерестяться в морі, а їхній ріст відбувається в річках.
«Термінологічне лото»
На дошці прикріплені різнокольорові аркуші, на яких зі зворотного боку написані термі-ни. Учні підходять до дошки, знімають аркуші і дають визначення термінам.
Терміни: інкубаційний період, ікра, мальок, нерест, нагул, прохідні риби.
Питання до учнів
Які етапи можна виокремити в розвитку кісткових риб?
Які сезонні явища в житті кісткових риб вам відомі?
Приклади питань і завдань для самостійної роботи учнів
VІ. Підбиття підсумків уроку
VІІ. Домашнє завдання

Комментариев нет:

Отправить комментарий