Відділи плауноподібні

Мета: Ознайомити учнів з представниками плауноподібних,  їх циклами розвитку, поширенням, з’ясувати їх роль в природі і в житті людини; розвивати вміння аналізувати, порівнювати, робити логічні висновки; удосконалювати навички самостійної роботи з підручником, виховувати бережливе ставлення до природи.

Тип уроку: комбінований.

Методи навчання:  : індивідуальне та фронтальне опитування, розповідь з елементами бесіди, демонстрація зображень різноманітних мохоподібних, малюнків, плакатів, таблиць, фото, елементи інтерактивних технологій «Метод мікрофон», «Шпаргалка», «Не спи».

Основні терміни і поняття: плауни, спороносний колосок, кореневище.

Девіз уроку:

Мудрість людей вимірюється не досвідом,

а їх здатністю набувати досвід.

Б. Шоу

Хід уроку.

     I.      Організаційний момент

Наш урок розпочинається з посмішки. Тож посміхнімось один одному і налаштовуємось на біологію.

 II.      Актуалізація опорних знань учнів.

Гра «Не спи». Поставте плюс якщо твердження правильне і мінус –  якщо не вірне.

1.                                     Мох зозулин льон має корінь, стебло, листя.

2.                                     Сфагнум викликає заболочення місцевості.

3.                                     Сфагнум належить до зелених мохів.

4.                                     Зелений мох зозулин льон рослина дводомна, спори утворюються в коробочці.

5.                                     В зозулиного льону процес фотосинтезу відбувається під снігом, в глибоких печерах.

6.                                     У сфагнуму роль коренів виконують ризоїди.

7.                                     У зеленого моху в листках є мертві клітини заповнені водою, або повітрям.

8.                                     У життєвому циклі мохоподібних переважає гаметофіт.

III.      Повідомлення теми, мети уроку. Мотивація навчальної діяльності учнів.

Вправа «Мозковий штурм».

Ні листки ні стебло

Не придатні ні на що.

А трава живуча,

В полі всіх замучила.

ІV.  Вивчення нового матеріалу.

Плауноподібні – це відділ спорових рослин в «великим» минулим та порівняно невеликим значенням у сучасній рослинності. У вологих мезозойських лісах, особливо у карбоні, ліси якого дали найбільше кам’яного вугілля, плауноподібні були важливою групою, представленою великими деревовидними організмами. До наших днів дійшло порівняно небагато трав’янистих представників, вклад яких у біологічну продукцію біосфери незначний.

Не викопні плауноподібні діляться на три порядки: плаунові, молодильникові, селагінеллові. 

Порядок плаунових об’єднує  рівноспорові рослини. Головний рід – плаун, в його складі приблизно 200 видів, що існують переважно у тайзі в Азії та в Північній Америці. Для спорофіту характерне дихотомічне галуження стебла, який густо всіяний листям – мікрофіллами (вони вузьки, жорсткі, мають одну жилку і зимою залишаються зеленими).

   Мал. 4 Будова спорофіту плауна.

Особливість плаунів – довгі надземні пагони з придатковими коренями. Довжина розгалужених пагонів може досягати десятків метрів, а вік сформованого ними клону – 300 років. 

   Мал. 5 Живучка ялиновидна.

На верхівках підведених гілок утворюються спороносні колоски з більш широких та світлих, ніж вегетативне листя, спорофілів. У пазусі кожного спорофілу визріває спорангій бруньковидної форми з великими жовтими спорами. І тільки у деяких видів спорангії формуються у пазухах вегетативного листя.

Особливості заростків плауноподібних

Заростки плаунів бувають підземними і можуть розвиватись лише у симбіозі з грибом та розвиваються 6 – 15 років, та надземними, блідозеленого кольору, мають листоподібні вирости, вони фото синтезують, однак симбіоз з грибом зберігає свою роль.

Існують також перехідні напівпідземні форми заростків.

Антеридії та архегонії розвиваються не одночасно: спочатку заросток функціонує як чоловічій, потім – як жіночій. За рахунок цього відбувається перехресне запліднення. Є факти, які свідчать про міжвидове схрещування плаунів.

Порядок молодильникових включає різноспорові рослини, у яких є макро- та мікроспорангії. Зі спор, що утворюються у цих спорангіях розвиваються жіночі та чоловічі заростки.

Розрізняють стерильні та фертильні листя – мікроспорофіли та макроспорофіли. Спорангії розташований у нижній розширеній частині листа у овальному поглиблені, над ним є трикутний язичок. Спеціального механізму для звільнення спор немає, вони звільнюються після руйнації стінки спорангію та розповсюджуються водою. Вище спорангію лист сильно звужується, стає витягнутим та гострим на кінці.

Порядок селагінеллових розповсюджений у тропічних та субтропічних областях. Відрізняється рідкою тіньовитривалістю. Більшість видів росте на вологих грунтах, хоча є стійки до посухи види. Зовнішньо селагінелли дуже схожі на мініатюрні плауни. Однак у більшості селагінелл стебло має дорзовентральну будову та несе більш великі бічні та більш дрібні спинні листя. Від стебла відходять довгі коренеподібні вирости ризо фори, які дають численні придаткові корені.

Спороносні колоски утворюються на верхівках бічних гілочок. Заростки, як у всіх різноспорових рослин, ендоспоричні: розвиваються в середині оболонки спори.

V. Закріплення нового матеріалу

Інтерактивна вправа «Шпаргалка». Клас об‘єднується на групи за кольором. Групи виконуючи навчальне завдання створюють шпаргалку, за якою будують свою відповідь. Будують свою розповідь самостійно, працюючи з підручником.

v Загальні ознаки плаунів.

v Життєвий цикл плаунів.

v Значення  плаунів в природі, в житті людини.

Метод «Уявний мікрофон».

1.          Де переважно плауни ростуть? І середовище життя яке займають?

2.             Розмноження як у них проходить?

3.         Спори де зростають?

4.         Гаметофіт чи спорофіт у них переважають?

5.         Де в лікарні чи в аптеці ви препарати з плаунів знайдете?

VІ. Підсумки уроку, аргументація оцінок.

VІІ. Домашнє завдання. Вивчити §35 за підручником.