Хімічні властивості кислот. Заходи безпеки під час роботи з кислотами.

Мета:  познайомити учнів з хімічними властивостями кислот, наголосити на правилах т/б під час поводження з кислотами; розвивати вміння складати формули, рівняння реакцій; розвивати логічне мислення, уміння робити висновки на основі спостереження. Виховувати уміння слухати один одного.

Тип уроку: комбінований.

Методи навчання: індивідуальне та фронтальне опитування. Розповідь з елементами бесіди. Демонстрування дослідів. Ігрові методи. Розв’язування вправ та задач.

Девіз уроку: 
«Просто знати – це ще не все, знання потрібно  використовувати». (Й. В. Гете).

Хід уроку

І Організаційний момент.

ІІ Актуалізація опорних знань.

   2.1 Гра «Змійка»

Діти першого ряду по черзі на аркуші паперу записують оксигеновмісні кислоти і дають їм назви, а діти іншого ряду – безоксигенові.

   2.2 Поки учні по черзі пишуть, я з рештою проводжу бесіду за питаннями:

1. Які класи неорганічних сполук ми вивчили?

2. Що таке кислоти?

3. Що називають основністю кислоти?

4. Що таке кислотний залишок?

5. Як ми визначаємо валентність кислотного залишку?

6. Як класифікують кислоти за основністю?

7. Як класифікують кислоти за складом?

8. Які кислоти широко використовуються в побуті?

9. Яку кислоту містить шлунковий сік?

10. В яких плодах і рослинах які містяться кислоти?

ІІІ Повідомлення теми уроку.

ІV Вивчення нового матеріалу

Судячи з цього всього, ми з вами довели, що кислоти зустрічаються в природі, містяться в живих організмах, ми їх вживаємо в їжу, використовуємо в побуті. Тому дуже важливо знати якомога більше про кислоти і правильно з ними поводитися.
Ось цим ми займемося сьогодні на уроці.Найперше давайте з вами розглянемо заходи безпеки під час роботи з кислотами.

1. Правила техніки безпеки при роботі з кислотами.

Кислоти - їдкі речовини, тому поводитися з ними слід обережно: оком не змигнеш - з'їдять не лише мертву, але й живу тканину.

1. Уважно читайте етикетки на склянках
2. Речовини для дослідів беріть не більше 1 - 2 мл. (наливайте обов'язково над лотком!)
3. Не залишайте склянки з кислотами відкритими
4. Не виливайте залишки реактивів з пробірки назад у склянку, з якої він був узятий
5. Якщо випадково кислота потрапила на руки чи на одяг - негайно змийте її великою кількістю води, нейтралізуйте розчином соди і знову змийте водою
6. Якщо потрібно розбавити сульфатну кислоту, пам'ятайте правило:

„Спочатку вода,
Потім кислота.
Інакше - трапиться біда!”

7. Категорично забороняється проводити досліди, не зазначенні в роботі, та самостійно зливати та змішувати реактиви.

Вам уже відомо, що хімічні властивості речовин виявляються тільки в процесі перетворення одних речовин на інші. Тому почнемо з дослідів, які продемонструють найхарактерніші властивості кислот.

1.  Дія кислот на індикатори ( речовини-визначники)

У три пробірки з розчином сульфатної кислоти додаємо по кілька крапель індикаторів: у першу – лакмусу, розчин стає червоним; у другу – метилового оранжевого, розчин стає рожево-червоним; у третю – фенолфталеїну, розчин залишається безбарвним.

Речовини, які змінюють своє забарвлення під дією кислот (або лугів), називаються індикаторами.

Лакмус, метиловий оранжевий (метилоранж), фенолфталеїн – індикатори на кислоти і луги.

Заповніть таблицю:

Індикатор	Забарвлення розчину індикатора	Забарвлення індикатора в розчині кислоти
Лакмус
Метилоранж
Фенолфталеїн

2.  Взаємодія з металами

У три пробірки наливаємо розбавленої сульфатної кислоти. У першу вміщуємо кусочок магнію Mg, у другу –  цинку Zn, у третю – міді Сu.  Можна помітити, що магній енергійно реагує з кислотою, витісняючи водень, цинк – дещо повільніше, а мідь не реагує.

Краплю розчину з першої і другої пробірки наносимо на скляну пластинку й нагріваємо в полум’ї спиртівки. Вода випаровується, а на пластинці залишаються білі плями, утворені дрібними кристаликами речовини, - це солі магній сульфат і цинк сульфат. Відбулися реакції, у процесі яких атоми Магнію і Цинку замістили атоми Гідрогену в сульфатній кислоті, внаслідок чого утворилися солі MgSO4 і ZnSO4 та виділився водень Н₂. Такі реакції належать до реакцій заміщення.

Реакції заміщення – це хімічні реакції, що відбуваються між простими і складними речовинами, в процесі яких атоми простої речовини заміщують атоми одного з елементів у складній речовині, утворюючи нову просту і нову складну речовини.

Виявляється, всі метали за активністю заміщення Гідрогену в кислоті (витіснення водню з кислоти) можна розмістити в ряд:

Li, K, Ba, Ca, Na, Mg, Al, Mn, Zn, Fe, Ni, Sn, Pb, (H₂), Cu, Hg, Ag, Pt, Au.

Утворився так званий ряд активності металів (витиску вальний ряд). Уперше його склав на основі експериментальних даних видатний російський та український учений М.М. Бекетов. Метали в цьому ряду розміщені в порядку зменшення їх активності. Метали, що стоять ліворуч від водню, здатні витісняти його з кислоти (крім нітратної), аті, що стоять праворуч від водню, - ні.

3.  Взаємодія з основними оксидами.

У пробірку з чорним порошком купрум (ІІ) оксиду додаємо трохи розбавленої хлоридної кислоти і пробірку підігріваємо. З’являється зеленкувато-блакитне забарвлення. Такий колір має розчин купрум (ІІ) хлориду CuCl₂:

CuO + 2HCl = CuCl₂ + H₂O

Відбулася реакція, у процесі якої атоми Купруму з купрум (ІІ) оксиду CuO та атоми Гідрогену з хлоридної кислоти HCl обмінялися місцями. Такі реакції називаються реакціями обміну.

Реакції обміну – це реакції між двома складними речовинами, в процесі яких вони обмінюються своїми складовими, утворюючи дві нові складні речовини.

V. Закріплення нового матеріалу

1. Гра « Склади речення»

Із окремих слів скласти речення.

2. Заповнення карточок «Хімічні властивості кислот»

3. Розв’язування вправ та задач в підручнику на ст. 61.

VІ. Підбиття підсумків уроку.

Бесіда:

·       
Що ми сьогодні вивчили на уроці?

·       
Що нового ви дізналися про кислоти?

·       
Яких правил ТБ слід дотримуватися при роботі з кислотами?

·       
З якими речовинами реагують кислоти?

VІІ. Виставлення оцінок.

VІІІ. Домашнє завдання.

§ 9 вивчити;    на ст. 61  № 8 розв’язати.